Кадрова плутанина довкола Міністерства оборони України дістала всіх. Хто очолить відомство? Чи піде у відставку чинний керівник? Інтрига наростає, а час не чекає. На тлі цих гамірних дискусій пролунав голос, який змусив багатьох здивовано підняти брови.
Відомий громадський діяч, підприємець та аналітик Валерій Пекар запропонував рішення, яке він сам назвав «виходом за межі коробочки». Ідея настільки нестандартна, що її важко ігнорувати, навіть якщо сприймати її лише як теоретичну модель.
Тріумвірат замість одного лідера
Замість того, щоб ламати спис у пошуках одного «рятівника», Пекар пропонує розділити відповідальність. Його план передбачає призначення одразу трьох заступників міністра оборони, кожен з яких отримає чітку зону впливу. Це не просто ротація кадрів, а спроба оптимізувати процеси, розподіливши навантаження між професіоналами різних сфер.
Хто ж увійшов до цього «стратегічного тріо»?
- Євгеній Хмара — як виконувач обов’язків міністра. Його головна місія — налагодити комунікацію. Між Президентом, урядом та Збройними Силами часто виникають тертя саме через недопорозуміння. Хмара має стати тим самим «містком», який забезпечить єдність дій.
- Михайло Федоров — той самий, чиє ім’я останнім часом лунає в контексті можливих відставок. Пекар пропонує не виганяти його, а зберегти на посаді заступника. Чому? Бо цифровізація армії та ті напрямки, які успішно розвивалися останні пів року, не повинні зупинятися.
- Ігор Клименко — людина, якій доручать найболючіше питання: реформу мобілізації. Це напрямок, тісно пов’язаний з людським капіталом ЗСУ, вимагає окремої уваги та системного підходу.
Хто виграє, а хто програє?
Автор ідеї переконаний: таке рішення вигідне майже всім гравцям на полі національної безпеки. Міністерство отримує стабільність, ЗСУ — чіткішу координацію, Президент та уряд — контроль, а суспільство — прозорість. Виробники озброєнь також залишаються в плюсі, отримуючи передбачуваність замовлень.
А от хто точно програє від такої згуртованості та ефективності? Ворог та внутрішні корупціонери. Саме вони зацікавлені в хаосі та розбраті в ешелонах влади.
Пекар наголошує: це лише теоретичний сценарій, який міг би реалізувати Прем’єр-міністр у межах своїх повноважень. А вже за місяць, коли ситуація стабілізується, можна було б прийняти більш стале, довгострокове рішення.
Чи почує влада цей заклик до здорового глузду? Чи залишиться це лише цікавою інтелектуальною вправою? Час покаже, але ідея точно варта обговорення.
А як ви вважаєте, чи спрацює така схема «трьох мушкетерів» у Міноборони? Пишіть свою думку в коментарях та обов’язково поділіться статтею з друзями!
