Люди завжди наділяли комах образними іменами: хтось бачив у них добрі знаки, хтось – маленьких “хатніх тваринок”. А у випадку з цим жуком – безліч назв поєднали усі варіанти людської фантазії.
Як ще можна називати впізнавного жука, окрім “божая коровка”, розповідаємо з посиланням на ресурс “Горох“.
Як українською назвати “божью коровку”?
А ви у дитинстві теж говорили примовку до червоного жучка з чорними цятками, коли він сідав на вас:
“Лети, лети, сонечко,
на дідове полечко,
на бабине зіллячко,
на наше подвір’ячко!”
Часто можна почути, що його називають “божья коровка”, але в українській мові з назвою все значно цікавіше. Звичайно, можна перекласти і дослівно – божа корівка, але є й інші назви.
У словниках найчастіше можна зустріти назву – сонечко: невеликий жучок круглої або подовженої форми, що має червонувате або жовтувате з чорними цяточками забарвлення.
- — Бач, комашина! – відказав [Івась].. — То сонечко! – угадав Грицько (Панас Мирний);
- Крапчасте сонечко повзло по бур’янині, кволе, передосіннє. Пріся обережно взяла його на долоню (Олесь Гончар).
А наукова латинська назва жуків – Кокцінеліди (Coccinellidae), походить від латинського слова “coccineus”, що означає “червоний”. А українське “зозулька” теж вказує на забарвлення – зозулясте, тобто – в крапочку, .
Але крім відомих назв є низка назв-діалектизмів, і мовознавці зауважують, що більшість назв мають “небесне походження” – тобто з божественим походженням і призначенням комахи:
- сонічко /сонійко,
- бедрик,
- ведрик,
- сьвята коровка,
- божа мати,
- зозулька / золота зозулька,
- бездрик,
- бобруна,
- бедрик / ведрик,
- доля,
- вербочка,
- петрик,
- катеринка,
- альонка,
- серденько,
- бобруна (бабруна) / бобрунька,
- паворожка,
- боже телятко,
- брушка / борушка / борушок,
- веприк / рябенький веприк,
- відьмочка,
- ворожка.
А в закличках-примовках, що спочатку були магічними ритуалами на погоду, можна знайти: чижик, сведрик-бедрик, чинчик-петрик, петрик-братик, сонечко-ронечко, дощ-погода та інші. У народних піснях і дитячих іграх божа корівка символізує щастя, весну й добрі передвістя. У багатьох народів з цим жуком є своя містично-міфічна легенда.
Помічали, що одна з діалектичних назв зафіксоване у відомій щедрівці:
“Щедрик-бедрик / ведрик, дайте вареник,
Грудочку кашки, кілечко ковбаски.”
Вважається, що варіант назви – “ведрик” прояснює зв’язок сонечка з ясною погодою (ве́дро), тобто – ясно.
Тому не лише – “сонечко”, “божа корівка” чи “зозулька” можна вважати правильними назвами. Чимало діалектизмів зафіксовані в літературі, тому не дивуйтеся у різних регіонах жука-сонечко називають по-іншому. Але це і чудово!
