📌 Коротко про головне:
- Олег Жданов попереджає про високу ймовірність нових масованих атак на столицю.
- Ворог змінив тактику, атакуючи місто з різних напрямків одночасно.
- Ефективність ППО знизилася через критичний дефіцит боєзапасу до західних комплексів.
Наймасштабніша атака на Київ, яку ворог здійснив у ніч проти 24 травня, стала лише «репетицією» перед подальшими спробами тероризувати столицю. Військовий експерт Олег Жданов у коментарі для ТСН.ua наголосив, що загроза повторення подібних ударів залишається критично високою, а країна-агресорка вже готує нові сценарії для залякування українців.
У ніч проти 24 травня Київ пережив наймасштабнішу атаку від початку повномасштабної війни. Росія атакувала столицю ракетами та безпілотниками, а під ворожим вогнем опинилися всі райони міста. Удари припали по житлових кварталах, пошкоджень зазнали також культурні та державні установи, зокрема будівля МЗС, опера, музеї та монастирі. Окрім того, РФ атакувала Київщину міжконтинентальною ракетою «Орешнік».
Чому Росія обрала саме такі цілі, чи змінила тактику ударів, чому частина ракет і «Шахедів» змогла досягти цілей та чи здатна РФ найближчим часом повторити подібний удар — у коментарі ТСН.ua пояснив військовий експерт Олег Жданов.
Війна в Україні: загроза повторного удару висока
На думку Жданова, загроза повторення масованих атак по столиці залишається високою. Водночас між такими нальотами може бути певна пауза. За словами військового експерта, цього разу Росія застосувала фактично всі типи ракет, які є на озброєнні її армії, включно з міжконтинентальною балістичною ракетою. Він звертає увагу, що між попереднім масованим ударом по Києву та атакою 24 травня минуло майже два тижні.
«Можливість повторів є. Просто інтервал між такими ударами може бути більший. Загалом, вони майже два тижні витримали між останнім масовим нальотом на Київ і цією атакою. Причому в цю атаку вони зібрали все, що вони змогли зібрати», — каже Жданов.
Читайте також: Кінець гарячої фази війни: Зеленський назвав депутатам дедлайн до листопада
Нова тактика удару РФ
Росіяни продовжують змінювати тактику атак, вважає експерт. Якщо раніше ворог комбінував дрони з ракетами, то тепер одночасно запускає різні типи ракет і намагається атакувати місто з кількох напрямків. Жданов пояснює, що цього разу ракети фактично облітали Київ і заходили на місто з різних боків одночасно, що ускладнило роботу протиповітряної оборони.
«Вони удосконалюють сам перебіг цього удару в тому сенсі, що ракети облітали Київ цього разу з різних боків і намагалися зайти на місто одночасно з декількох напрямків», — пояснив військовий експерт. За його словами, Росія також дедалі частіше концентрує атаки на окремих містах. Після масованих ударів по Дніпру тепер всю ніч під обстрілом перебував Київ.
Чому ППО збила менше ракет
Жданов наголошує, що проблема полягає не в роботі українських військових, а в дефіциті боєзапасу до систем ППО. Найскладнішою, за його словами, була ситуація із балістичними ракетами, оскільки Україні бракує протиракет для комплексів Patriot. Військовий експерт також нагадав про заяву президента США Дональда Трампа щодо обмежених запасів таких ракет після війни в Перській затоці.
«Ми, на жаль, гірше виступили в сенсі протиповітряної оборони, особливо щодо ракет. Не тому, що ми там погано стріляємо, а тому, що у нас дуже обмаль боєзапасу для наших зенітно-ракетних комплексів», — сказав Жданов. Він також припускає, що через нестачу ракет до комплексів IRIS-T, NASAMS та інших систем цього разу вдалося збити менше крилатих ракет, ніж під час попередніх атак.
Читайте також: Працював на ворога за копійки: СБУ викрила 18-річного зрадника, який наводив ракети на Київ
Мета терору: залякування та політичний тиск
Головна мета нинішнього удару, переконаний Жданов, була не військовою. За його словами, Кремль переслідував політичні та соціальні цілі — залякати як Україну, так і Захід. Експерт вважає, що Росія прагнула показати європейським країнам готовність бити будь-якими засобами ураження, зокрема ракетою «Орешнік». Удари по житловій забудові — це частина тактики залякування, де ворог навмисно спрямовує дрони на низькій висоті, збільшуючи ризик жертв серед цивільних.
