Найдовший рік в історії Землі тривав 445 днів: коли це сталося

Високосні роки можуть тривати трохи довше звичайного, але вони зовсім не є рекордними в історії нашої планети.

Деякі роки пролітають в одну мить, а інші тягнуться набагато довше.

Будьте першими в курсі головного

Додайте «Силу Слова» до улюблених джерел у Google — і наші новини будуть вище у вашому пошуку.

Відомо, що звичайний рік триває 365 днів, але деякі, наприклад, високосні, можуть тривати трохи довше за звичайний — 366 днів.

Утім, учені зазначають, що високосний рік зовсім не є рекордно довгим в історії Землі, пише IFLScience.

Рік — час, який потрібен Землі, щоб зробити один оберт навколо Сонця і повернутися в точку, взяту за початок відліку.

У спробі розбити рік на частини люди вигадали календарі, що розділяють один оберт планети навколо Сонця на місяці, тижні та дні.

Сьогодні люди навчилися краще зіставляти орбітальний рік із нашими календарними роками, наприклад, додаючи “секунди координації”, щоб досягти синхронізації.

Однак раніші календарі зовсім не були настільки ефективними.

До того як Юлій Цезар запровадив юліанський календар, римський рік мав зовсім інакший вигляд: він складався з чотирьох місяців (березень, липень, жовтень і травень) по 31 дню, інші були коротшими — всього 29 днів, за винятком дивного лютого, в якому було 28 днів.

У результаті календар швидко розсинхронізувався з рухом Землі навколо Сонця. Приблизно до 200 року до нашої ери календар настільки збився, що майже повне затемнення, яке сьогодні спостерігається 14 березня, відбулося 11 липня.

Щоб трохи виправити ситуацію, людям довелося додавати “вставний місяць”, відомий як Мерседоніус, кожні кілька років.

На жаль, такий спосіб не був найкращим для ведення календаря.

Мерседоніус можна було використовувати для приведення календаря у відповідність з роком, він був відкритий для політичних зловживань.

Пізніше Юлій Цезар спробував навести лад, запровадивши юліанський календар 45 року до нашої ери, додавши один або два дні наприкінці всіх коротких місяців, крім лютого. У результаті загальна кількість днів у році стала більш звичною — 365.

Однак до того, як новий календар виправив ситуацію, все ще залишалася проблема, яка потребувала вирішення: рік усе ще не відповідав його порам.

Щоб розв’язати цю проблему, Цезар додав кілька місяців до 46 року до нашої ери: в результаті він тривав 445 днів, що на 80 днів більше, ніж ми звикли.

Відомо, що два інші місяці було додано між листопадом і груднем — тобто у 46 році до нашої ери було 15 місяців, а не 12.

Тепер дослідники зазначають, що 46 рік до нашої ери став найдовшим роком у зафіксованій історії Землі. До слова, інколи цей рік науковці також називають “роком плутанини”.

Джерело