ЗС РФ і далі чинитимуть тиск на оборону ЗСУ, поки Захід зволікає із затримкою боєприпасів.
Для послідовних атак на позиції ЗСУ противник використовує велику кількість живої сили та техніки. Головна мета – виснажити українських захисників, а також знайти вразливі місця у самій обороні.
Аналітики з ISW вирішили проаналізувати ситуацію щодо наступальних боїв ЗС РФ
Окупанти все більше покладаються на безпілотники та авіацію під час наступу. У 2024 році ворог збільшив кількість ударів керованими та некерованими авіаційними бомбами. Щоб захопити Авдіївку, вони скинули не один КАБ та ФАБ на місто та його захисників.
Для проведення розвідки противник активно почав використовувати дрони. Ще 20 березня в Генштабі України заявили про те, що на Бахмутському напрямку ворог почав частіше використовувати FPV-дрони вночі доби. Водночас днем противник завдає за позиціями ЗСУ артилерійських ударів.
По всій лінії фронту армія Путіна також активно використовує системи РЕБ. Перевага російської артилерії дозволяє окупантам забезпечувати велику артилерійську підготовку та прикриття російських атак і, ймовірно, дозволяє ЗС РФ систематично руйнувати українські укріплення.
Український оглядач Tatarigami повідомив, що 20 березня ЗС РФ проводять наступальні бої в районі Білогорівки та на інших ділянках фронту, користуючись наступною послідовністю: спочатку йде розвідка за допомогою безпілотників, потім завдає ударів авіація, потім працює артилерія, а далі йде атака піхоти невеликими групами. Зазвичай ворог атакує позиції ЗСУ на відстані від 50 до 150 метрів за підтримки безпілотників.
Як тільки противник проб’є пролом на тій чи іншій ділянці фронту, туди кидається штурмова група розміром із роту.
Загальна нестача матеріальних засобів, ймовірно, обмежить можливості українських сил проводити ефективні оборонні операції, а також надасть російським силам гнучкість у проведенні наступальних дій. Нестача боєприпасів змушує ЗСУ відмовитись від контрбатарейної боротьби. Також обмеження у боєприпасах не дає можливості українським захисникам відбивати ті позиції, які вони вже втратили.
Розслідування з відкритих джерел показують, що нестача боєприпасів та нездатність вести достатню контрбатарейну війну, ймовірно, дозволили російським військам створити стаціонарні артилерійські вогневі позиції, що забезпечують більш високу та тривалу скорострільність.
Однак добре оснащені українські сили неодноразово показували, що вони здатні перешкодити цій наступальній російській тактиці принести тактичні вигоди.
