Російська армія у ніч на 28 серпня здійснила кілька смертоносних ударів по Києву.
Від рук росії загинуло щонайменше 25 мирних українців.
Серед жертв – і дорослі, і діти.
24 Канал зібрав інформацію, що про них відомо на цей момент.
Хто загинув у Києві 28 серпня?
Дівчинка Ангеліна та її мама
Серед загиблих 2-річна дівчинка Ангеліна зі своєю 24-річною мамою Надією.
Дитина народилася під російськими обстрілами в жовтні 2022 року і померла теж від них.
Ангеліна зі своєю мамою
Віра Тулупова
Віра Тулупова була учасницею Ансамблю народної пісні та побутового танцю “Громиця”.
Це непоправна втрата для народного аматорського мистецтва Києва. Віра Олексіївна була серцем “Громиці”, душею колективу. Це страшний біль, який неможливо передати словами. Світла пам’ять про Віру Олексіївну назавжди залишиться в наших серцях,
– написали в ансамблі.
Олена Чала
Олена Чала отримала поранення, коли йшла в укриття.
Олена Чала, гарна, чарівна і великий життєлюб, подруга моєї доньки, друг нашої родини дорогою до бомбосховища загинула від смертоносного скла. Її вбила Росія!!! Це шок! Слів немає… Олена-Лєночка … як же так … перед очима стоїть твоя мила посмішка… Може той інший світ кращий? Не знаю, але сподіваюсь. Миру тобі та спокою,
– написали її знайома.
Оксана Процюк
Оксана Процюк працювала лікарем фізичної та реабілітаційної медицини, неврологом у центрі медичної реабілітації КНП “КМКЛ 1”.
Вчора ще усміхнена, натхненна питаннями реабілітації, пацієнтами… Сьогодні тиша від невимовного болю, гіркої втрати. Оксана Миколаївна була не лише гарним лікарем, професіоналом своєї справи, чарівною жінкою, турботливою дружиною та мамою, гордістю нашого колективу, але й справжнім другом для нас, підтримкою для своїх пацієнтів! Її чесність, доброта, щирість, відповідальність, турбота та мудрість були прикладом для колег! Вона не просто скеровувала нашу команду, а надихала нас щодня! Її шлях був сповнений любові до життя й прагнення допомогти кожному, хто звертався!
– написали колеги.
Назарій Коваль
Назарію Ковалю було 14 років. Він був учнем 8 класу ліцею №127.
Назарій був світлою, життєрадісною дитиною, яка мріяла і будувала плани на майбутнє. Його життя обірвала жорстока війна,
– написали у його рідній школі.
Марина Гришко
17-річна Марина Гришко була студенткою 3 курсу столичного енергетичного фахового коледжу.
Ця дівчинка була ніжною, світлою та творчою особистістю, відкритою до світу й людей. Вона вміла дарувати добро, надихати оточення своїм талантом і щирістю. Для одногрупників і викладачів вона назавжди залишиться світлим промінчиком радості й доброти,
– написали у коледжі.
Сьогодні батьки купили весільну сукню своїй доні. Та не на весілля. А у труну… нема слів… рве душу на шмаття… Маринку знаю змалечку. Подружка мого старшого сина. Кожне літо зустрічалися у нашому селі. Гуляли, тусили, веселилися… Мама Марини – моя подружка дитинства… її також знаю змалечку, але вже як свою подругу… і наші з нею бабусі також дружили… Тато Микола також не чужа людина – скільки ми разів ми йому допомагали у пошуках потрібного. Сітки, смаколики, грілки, міні-пічки, детектори… Намагалися допомогти йому і його побратимам, щоб йому легше було нас усіх захищати… служить заради нас усіх… а ці тварі вбили його дитину!! Радів, що дитина вступила на навчання у столицю. А сьогодні довелося її упізнавати… Хочеться кричати… одні сльози з очей… Горе… біда… Немає Марини… вбили…
– написала знайома сім’ї Ганна Панченко.
Яна Шаповал
Загинула мама 10-річного хлопчика Яна Шаповал.
У цьому будинку проживала моя дочка, зять і внук. Їхня квартира була на 5 поверсі. Вранці я прочитала про влучання у Дарницькому районі, подумала, хоч би не в дім Яни – мені одразу це спало на думку. Потім мені подзвонив Саша (зять – 24 Канал) і сказав: “Мам, Яни немає”. Я подумала, склався увесь будинок, а це якраз їхній під’їзд. Немає моєї Яночки тепер…,
– розповідала мама загиблої.
Чоловік Яни у важкому стані у лікарні, у сина – перелом руки.
