Напади на українців у Польщі: Навроцький та ПіС ігнорують проблему заради власних рейтингів на тлі зростання ксенофобії

Будьте першими в курсі головного

Додайте «Силу Слова» до улюблених джерел у Google — і наші новини будуть вище у вашому пошуку.

У неділю, 9 серпня, у 22 польських містах відбулися масові акції під гаслом «Не будь байдужим». Громадяни вийшли на вулиці, виступаючи проти агресії стосовно українців. Організатори протестів підкреслювали, що українці є вагомою частиною польського суспільства, тому напади на них є абсолютно неприпустимими. Вони розповсюджували наліпки з написом «Не будь байдужим», заохочуючи власників магазинів та ресторанів клеїти їх на двері як знак, що українці можуть розраховувати на підтримку та безпеку.

Акції протесту у Варшаві

Минулої п’ятниці, 7 серпня, біля канцелярії прем’єра у Варшаві також відбулася демонстрація під гаслом «Моя Польща не б’є, не ображає й не підбурює». Учасники закликали польську владу вжити рішучих заходів для протидії насильству, нападам та цькуванню українців. Активісти передали до офісу Дональда Туска та МВС петицію, яку підписали 11 000 осіб.

Ці протести стали реакцією на відчутне збільшення кількості нападів на українців у Польщі, зокрема актів фізичного насильства та побиття, що зачіпають навіть жінок і дітей. Нещодавній інцидент трапився у Легниці, де полька вдарила двох українських підлітків, а також хлопця, який намагався їх захистити, кулаком у обличчя та шию. Ще один резонансний випадок стався у місті Бєльсько-Бяла, де дорослий чоловік напав на українських дітей з образами та вигуками «спер**ляй до України». Також раніше було відомо, як у травні у Варшаві п’ятеро поляків, серед яких було троє неповнолітніх, жорстоко побили підлітків з України.

Читати більше: Зеленський обговорив з військовим керівництвом кадрові зміни та нові операції

Статистика злочинів на ґрунті ненависті

У середині липня видання Rzeczpospolita, спираючись на відомості головного управління поліції, опублікувало дані: за першу половину 2026 року українці, які мешкають у Польщі, подали 180 заяв про злочини на ґрунті національної ворожнечі та етнічного походження, що на 30% перевищує показники 2025 року. Якщо така тенденція збережеться, кількість заяв може сягнути 360 до завершення року. Важливо зазначити, що йдеться лише про офіційно зареєстровані випадки, тому справжня кількість інцидентів щодня може бути значно вищою.

Дональд Туск неодноразово закликав президента Кароля Навроцького відреагувати на хвилю насильства, оскільки це шкодить репутації держави. Прем’єр пригадав, як президент висловлювався про «шляхетні чоловічі поєдинки» у контексті бійок фанатів. Туск також зауважив, що один із трьох учасників жорстокого побиття української пари у Вроцлаві через зауваження в магазині називав себе у соцмережах «захисником польського кордону».

«Зло завжди візуально привабливіше. Репутацію можна зруйнувати набагато швидше, ніж побудувати. Я очікую, що президент дуже чітко проведе межу і скаже: „Стоп“. Не існує жодного алібі чи виправдання для таких актів насильства. Час із цим покінчити, тому що це насильство поширюється», — наголосив Туск.

Проте президент Кароль Навроцький досі не прокоментував зростання ксенофобії щодо українців. Навіть під час святкування річниці свого перебування на посаді минулого тижня Навроцький проігнорував цю тему, зосередившись на політичних обіцянках та зниженні тарифів на електроенергію. Про Україну він згадав лише в контексті війни проти РФ, додавши, що у стратегічних інтересах Польщі — відсутність бандерівських прапорів у країні.

Передвиборчі ігри та відповідальність

На своєму мітингу Навроцький використав риторику Дональда Трампа: «Польща передусім, поляки передусім». Політики з партії «Право і справедливість» (ПіС) також уникають відповідальності за антиукраїнську істерію. Віцепрезидент ПіС Тобіаш Бохенський заявив про наміри депортувати українських чоловіків призовного віку у разі перемоги на виборах. Своєю чергою, у польському МВС такі заяви назвали популізмом, адже, за даними Служби соціального страхування, 95% українських чоловіків у Польщі працюють легально.

Рейтинг ПіС впав на 5,6% — до 17,2%, тоді як провладна «Громадянська коаліція» утримує 30,3%. Тим часом речник уряду Польщі Адам Шлапка пов’язав зростання нападів із риторикою польської правиці. Ситуація ускладнюється політичним протистоянням між Києвом та Варшавою через нагороди президентів та почесні найменування підрозділів ЗСУ.

Опитування CBOS, проведене в лютому, засвідчило, що 43% поляків відчувають неприязнь до українців як до нації. Днями у Гданську чоловік напідпитку зламав руку поляку та напав на українця, вигукуючи образи. Якщо напади продовжуватимуться, до ситуації може втрутитися Брюссель, адже Польща, як член ЄС, має протидіяти ксенофобії та підбурюванню до насильства.

А що ви думаєте про це? Пишіть свою думку в коментарях та поділіться статтею з друзями!

Джерело: tsn.ua