У центральній районній лікарні Вишгорода під Києвом молода лікарка не захотіла госпіталізувати 76-річного пацієнта Олександра Шаповала, якому було зле. Донька кілька разів просила дівчину надати допомогу батькові, навколо перебували й інші медики, але всі вони ігнорували прохання. У результаті наступного дня чоловік помер, повідомляють Патріоти України.
Сидіти у черзі до лікаря вже не міг
Жахлива історія сталася у Вишгородській центральній районній лікарні Київської області. У четвер, 7 серпня, Олена Цимбаленко привезла свого 76-річного батька Олександра Шаповала у відділення невідкладної допомоги лікарні. Бо пенсіонеру було дуже погано.
Олександр Євгенович страждав через онкологію кишківника, йому зробили операцію і поставили стому. Також була уражена печінка, але її лікували за допомогою кіберножа, і пацієнт перебував у ремісії.
“Ще у вівторок він відчув себе погано і навіть погодився, щоб мама викликала йому швидку допомогу. Приїхала лікарка, поміряла тиск, сатурацію, послухала стетоскопом легені, серце. У батька вже почалися болі за грудиною, задишка, та ще вкраплення крові в мокротинні. Але лікарка сказала, що це, найімовірніше, неврологія, нічого страшного, госпіталізація не потрібна”, – розповідає Олена Цимбаленко.
У середу Олександру Євгеновичу стало ще гірше, він уже не міг вставати, тільки лежав. Донька порадила мамі відкрити додаток “Хелсі” та записатися до лікаря. Але з’ясувалося, що у Вишгороді лікарів у “Хелсі” немає.
“Я навіть сама відкрила програму, та виявилося, що, дійсно, у “Хелсі” вишгородських лікарів немає. Тоді мама якось додзвонилася до реєстратури, там відповіли, що їхня сімейна лікарка прийматиме з 8:00 до 9:30, і тільки в порядку живої черги. А потім вона піде у відпустку. Звісно, батько у такому стані сидіти в черзі не може. Тому в четвер я відвезла його у відділення невідкладної допомоги Вишгородської центральної районної лікарні, щоб його госпіталізували”, – розповідає донька.
Лікарка відмовила в госпіталізації
Однак у самому відділенні Олена зіткнулася з байдужістю медиків. Батько настільки був слабкий, що насилу дійшов до ґанку лікувального закладу. Донька вирушила до кабінету й попросила госпіталізувати батька, бо потрапити в порядку живої черги до сімейного лікаря він не зможе.
“Але мене почали буквально виштовхувати з кабінету, казали: йдіть до сімейного лікаря, ми зайняті, а ви нам заважаєте працювати. Мовляв, якщо йому так погано – викликайте швидку. Я стала дзвонити у швидку допомогу. Але диспетчерка мені відповіла, що оскільки ми вже перебуваємо на території медичного закладу, то туди вони приїхати не можуть. “Ви там можете зайти в будь-який кабінет, і вам зобов’язані надати допомогу”, – порадила диспетчерка”, – продовжує жінка.
Лікарка Ніна Горніцька відмовилася поговорити з представником швидкої допомоги. Потім заявила, що не бачить пацієнта. Олені довелося брати каталку й везти Олександра Євгеновича в кабінет, оскільки сам він уже ходити не міг. Горніцька його послухала, поміряла сатурацію, а коли побачила стому, то поцікавилася: “У вас рак?”
“Я пояснила, що у нього онкологія, але в ремісії. А зараз у нього паморочиться голова, він задихається, ослаб. Ще три дні тому він ходив, він узагалі був дуже бадьорим, а тепер він не може пересуватися. Але лікарка відповідає: “Я не бачу необхідності в терміновій госпіталізації, йдіть до сімейного лікаря і беріть направлення”. На всі мої пояснення, що лікарка вже закінчила прийом, він не витримає сидіти під дверима в черзі, вона не реагує. Тоді прошу її дати письмову відмову в госпіталізації. Але й цього вона не дає”, – розповідає Олена.
Лікарка була дуже незадоволена, коли Олена почала вести відеозйомку того, що відбувалося у кабінеті. Вона відверталася, вимагала не знімати її. Навколо перебували й інші медики, але ніхто з них не втрутився і не запропонував свою допомогу, усі просто ігнорували літню людину та її доньку, яка намагалася допомогти батькові. Медики поверталися спинами й продовжували займатися своїми справами.
А вранці Олександра Євгеновича не стало
Не домігшись нічого в кабінеті невідкладної допомоги, Олена звернулася до приватної клініки Спіженка, щоб хоча б пройти обстеження і зрозуміти, що коїться з батьком.
Там в Олександра Євгеновича взяли аналіз, виявилося, що в нього критично низькі тромбоцити й гемоглобін, стан потрібно стабілізувати й тільки потім проводити обстеження. Батько сильно ослаб, та й сама ситуація і ставлення медиків вибили його з колії.
Усю ніч він погано спав, задихався, дружина відчиняла навстіж вікна, щоб він міг хоч трохи дихати. А о 8:00 ранку наступного дня мама зателефонувала Олені й повідомила, що батько помирає. Швидка допомога, яка приїхала на виклик, уже не змогла реанімувати Олександра Євгеновича.
Поховали його в суботу, 9 серпня. Олександр Шаповал був корінним киянином, закінчив Київський інженерно-будівельний інститут, був керівником управління Міністерства будівництва та архітектури, а потім директором науково-дослідного проєктного інституту.
“Усе життя він намагався допомогти всім, кому це було необхідно. А ось для себе нічого вимагати не міг. Йому було дуже важко від цієї ситуації, в якій нічого виправити він не міг. Зараз я ще оговтуюся від того, що сталося. Написала заяву та збираюся йти до поліції”, – каже донька Олександра Євгеновича.
