Хоча приїзд командирів безпосередньо на позиції надихає бійців, це несе додаткові ризики для маскування. Про це розповів командир 93-ої окремої механізованої бригади “Холодний Яр” Шаміль Крутков в інтерв’ю “Новинарні”, передають Патріоти України.
Також він прокоментував ситуацію на фронті. Зазначив, що ситуація складна, але “бригада бувала в набагато гірших ситуаціях, ніж зараз”. “Можливо, буде ще складніше. Ми не готуємося до того, що буде легше. Воюємо, завдаємо втрат противнику”, – сказав він.
Він зазначив, що план руху зрозумілий, і ЗСУ мають “великий потенціал, щоб зупиняти противника і вибудовувати чітку лінію оборони, яка допоможе тримати рубежі”.
Водночас, на його думку, втрати українських міст відбуваються з трьох причин: “Дірки в ешелонах піхоти, це раз. Відсутність достатнього розвитку безпілотних систем – два. І слабкість системи управління – три”.
Присутність командирів на позиціях
Також він розповів про свої поранення, які отримав у 58-й бригаді та 5-й штурмовій. Вперше потрапив під артилерійський обстріл неподалік Попасної, а наступного разу – в Іванівському під Бахмутом.
“Тоді воно сприймалося як героїзм, адже я був зі своїми людьми. Зараз – по-іншому. Командир батальйону не має бігати, як божевільний, по посадках, щоб люди казали: “Наш герой! сам із нами ходить! круто!”, – вважає він.
Він вважає, що приїзд командира надихає бійців. Розповів про свій досвід спілкування з піхотинцями на позиціях у той час, коли сам служив командиром батальйону та заступником командира бригади.
“Але для мене більший герой – той командир батальйону, який якісно організував ведення оборонного бою, щоб до його піхотинців не дістався ворог, ніж той, який іде на позиції просто підтримати бойовий дух. Хоча зрозумію піхотинця, який більше поважатиме другого, а не першого”, – сказав Крутков.
Він пояснив, що вимагає від командирів батальйону зробити так, аби піхотинець вижив на позиції, отримав ротацію, і щоб противник був знищений до того, як дійде до українських позицій. Також командири мають керувати засобами вогневого ураження та разом зі штабом завдавати ураження по противнику.
“У 2022-2023 роках всі командири батальйонів, їхні заступники бігали по позиціях. Я не якийсь супергерой. Тоді це в принципі було нормальним. А тепер, якщо командир батальйону прийде на позицію, він може її “спалити”, ту позицію знесуть, там помре і комбат, і ще чотири піхотинці. У такому випадку щось героїчне комбат зробить чи ні? Ні, звісно”, – додав він.
Також Крутков додав, що це сильно залежить від динаміки та напрямку війни: “У 2024 році на Лимані я на БМП заїжджав за півтора кілометра до переднього краю, спокійно висаджувався, стрибав у болото і йшов пішки. На Кліщіївці зробити так само було б самогубством”.
За його словами, командири батальйонів у його підпорядкуванні на початку війни були ротними або взводними. “Вижити ротним у 2022 році – це, знаєте, чудо Господнє, якщо чесно. Є комбати, які були поранені неодноразово в бою. Хтось навіть у стрілецькому”, – сказав він.
Він розповів про досвід на передовій, перебування в окопі під вогнем артилерії та участь у стрілецьких боях. Зазначив, що не доводилося самому “сидіти на позиції 80 діб, як зараз сидить піхота”. А також не доводилося воювати на передовій з великою кількістю БпЛА противника.
Що ви думаєте про цю новину?
Напишіть свою думку в коментарях під постом у Facebook і слідкуйте за сторінкою, щоб не пропустити наступні новини.
Обговорити цю новину у Facebook Ваш коментар допоможе іншим читачам побачити цю новину
