У МОН розробили нові правила навчання для шкіл через часті повітряні тривоги

Будьте першими в курсі головного

Додайте «Силу Слова» до улюблених джерел у Google — і наші новини будуть вище у вашому пошуку.

Формат освітнього процесу в закладах середньої освіти під час воєнного стану та регулярних повітряних тривог залежить від низки чинників. У зв’язку з цим Міністерство освіти й науки підготувало детальні рекомендації, які допоможуть організувати навчання з урахуванням усіх можливих сценаріїв.

Від чого залежить організація освітнього процесу

Сьогодні умови, у яких школи забезпечують навчання, можуть суттєво відрізнятися, адже вони залежать від безпекової ситуації, особливостей регіону та можливостей конкретного закладу. У відомстві уточнили, що не існує єдиної моделі, яка була б однаково ефективною для всіх шкіл.

Кожен освітній заклад має самостійно визначати формат навчання з огляду на власні умови, наявність та місткість укриття, стан інфраструктури, а також готовність до дистанційної роботи. Крім того, кожна школа повинна заздалегідь затвердити алгоритм переходу між різними сценаріями залежно від змін безпекової обстановки.

📱 Наші Shorts🔔 Підписатися

Зеленський уперше відреагував на нічний масований удар: росіяни довго

Вибори під час війни: заява Федорова обурила ОП та розділила експертів

Федоров закликає провести вибори!: Звернення Федорова про корупцію, кр

«Пасажирів було видно здалеку»: у Луцьку після удару РФ палали вагони

«Слідство триває» - поліція перевіряє оточення Гайден Панеттьєрі у спр

Помідори «як із бочки» без оцту: простий рецепт для 3-літрової банки

Росія може атакувати НАТО найближчими роками: у розвідці США розкрили

Сімейна драма Кличка та Панеттьєрі: чому боксер забрав опіку над доньк

Федоров вимагає від Зеленского публічно відповісти про корупцію в оточ

Це його вибір, – Зеленський про відмову Федорова від усіх 4 запропонов

Читати більше: В Офісі президента розповіли, коли в Україні змінять правила комендантської години та тривог

Чим допоможуть методичні рекомендації МОН

Міністерство розробило методичні поради для закладів загальної середньої освіти, щоб допомогти їм краще організувати процес у воєнний час. Документ містить загальні підходи для оцінки власної спроможності та підготовки сценаріїв дій.

Це дозволить школам не приймати рішення в момент виникнення ризиків, а використовувати готовий алгоритм переходу між форматами навчання. Метою рекомендацій є не збереження графіка за будь-яку ціну, а створення зрозумілої системи, де діти можуть навчатися, а школа — досягати стандартів освіти тоді, коли це безпечно. Як зазначив міністр освіти й науки України Андрій Бутенко, ці поради створені на запит педагогів та враховують їхній досвід роботи в умовах війни.

Головний пріоритет у новому навчальному році

Безпека учнів та вчителів залишається першочерговим пріоритетом держави. За період 2023–2026 років на облаштування укриттів у закладах освіти з державного бюджету місцевим громадам уже спрямували майже 20 мільярдів гривень. Ці кошти дозволяють будувати нові захисні споруди, реконструювати наявні та створювати умови для повернення дітей до очного навчання.

«Важливо дати школам не одну жорстку інструкцію на всі випадки, а зрозумілі інструменти, щоб вони могли знайти найкраще рішення для своїх умов. Зберігаючи головний баланс: безпека завжди на першому місці, але робимо все для збереження якості освіти», — наголосив Бутенко.

Як потрібно організовувати навчання школярів

Загалом організація навчального процесу має відбуватися так: МОН визначає загальні підходи, громади та школи створюють конкретні моделі, засновники забезпечують необхідні умови, а керівники закладів затверджують алгоритми переходу між форматами. Такий план має враховувати сценарії затяжних тривог, проблем зі зв’язком або електропостачанням.

Як школам оцінити власні спроможності

Для оцінки спроможності школа має визначити можливість безпечного навчання, перевірити місткість укриттів, наявність комунікацій та готовність педагогів до роботи в дистанційному режимі. У міністерстві наголосили, що кількість людей у школі не може перевищувати місткість укриття. Також необхідно враховувати кількість навчальних місць, якщо сховище використовується як клас.

Ймовірні моделі та сценарії навчання

Школи мають підготувати кілька сценаріїв, серед яких: очне навчання з використанням укриття під час тривог, навчання безпосередньо в укритті як в освітньому просторі, поєднання очного та дистанційного форматів, або виключно дистанційна робота. Перехід між ними не має бути спонтанним; школа заздалегідь визначає, хто ухвалює рішення та як змінюється розклад.

Що ще необхідно враховувати школам

Під час планування школа повинна продумати, які предмети потребують спеціального обладнання чи лабораторій, а які можна вивчати через проєктну або дослідницьку роботу. Також важливо врахувати специфіку викладання окремих дисциплін в умовах обмеженого простору.

Як діяти школам під час повітряної тривоги

Повітряна тривога не означає автоматичне припинення освітнього процесу. Якщо в укритті є безпечні умови, навчання може продовжуватися у формі самостійної роботи, читання чи консультацій. Якщо ж тривоги стають систематичними або сумарно тривають понад дві години протягом навчального дня кілька днів поспіль, школі рекомендовано переходити до дистанційного формату або моделі навчання в укритті. В межах одного уроку вчитель не повинен одночасно працювати очно та онлайн.

А що ви думаєте про це? Пишіть свою думку в коментарях та поділіться статтею з друзями!

• власних умов та можливостей;
• наявності та місткості укриття;
• інфраструктури;
• готовності організувати дистанційне навчання.

• оцінити власну спроможність;
• заздалегідь підготувати кілька сценаріїв організації освітнього процесу (залежно від зміни безпекової ситуації).

• діти – можуть продовжувати навчання;
• школа – досягати визначених державним стандартом результатів, коли це безпечно.

• зміни безпекової ситуації;
• тривалих тривог;
• проблем з електропостачанням або зв’язком;
• інші обставини, які можуть впливати на можливість навчатися очно.

• місткість і можливості укриття;
• кількість учнів і працівників, яких школа може безпечно розмістити;
• можливість тривалого перебування в укритті;
• наявність електроенергії, тепла, води та інших необхідних комунікацій;
• резервні джерела живлення;
• доступ до інтернету та зв’язку;
• готовність педагогів і учнів до дистанційного навчання;
• можливість організувати навчання із залученням інших освітніх просторів громади.

• очне навчання з переходом до укриття під час тривоги – оптимальна модель для ситуацій, коли тривоги є короткими або поодинокими (після відбою тривоги учні та вчителі можуть повернутися до занять);
• очне навчання з використанням укриття як освітнього простору – якщо тривоги часті або тривалі, укриття може бути підготовлене для продовження навчання (із місцями для учнів, робочим місцем вчителя, освітленням, електроживленням та, за можливості, інтернетом);
• поєднання очного та дистанційного навчання – якщо школа не може безпечно прийняти всіх учнів одночасно, навчання можна організовувати за ротацією (для різних груп у різні дні, тижні, зміни або за іншим графіком);
• дистанційне навчання – якщо безпечне прибуття або перебування учнів у школі неможливе (або якщо цього вимагає безпекова ситуація)

• за яких умов відбувається перехід;
• хто ухвалює рішення;
• як змінюється розклад;
• як працюють педагоги та комунікують з учнями й батьками.

• безпосередньої взаємодії вчителя та учнів;
• спеціального обладнання;
• лабораторій;
• майстерень.

• продовження уроку;
• самостійна робота;
• читання;
• консультації;
• виконання проєктних чи дослідницьких завдань;
• повторення матеріалу;
• інші педагогічно доцільні активності.

• або до заздалегідь підготовленої моделі навчання в укритті;
• або до дистанційного формату.

• для частини учнів – очно;
• для іншої частини – синхронно онлайн.