Юрист Нікіта Муренко вважає, що на сьогодні Україна змушена реагувати на дефіцит військових ресурсів виключно ситуативно.
В Україні восени існує ймовірність чергового коригування правил призову та бронювання, особливо у разі оголошення країною-агресором додаткової мобілізації або посилення наступу. Про це зазначив керуючий партнер юридичної компанії “Муренко, Курявий і партнери” Нікіта Муренко.
Чому влада може змінити правила мобілізації
На думку правника, держава наразі діє залежно від поточних проблем із комплектуванням війська. Саме тому, якщо російська армія піде на масштабне поповнення лав, українське керівництво може знову переглянути мобілізаційні норми.
“Якщо Росія оголосить додаткову мобілізацію, відкриє нові напрямки або посилить наступ, зокрема на півночі або півдні, я цілком очікую, що в Україні теж змінять правила”, – наголосив Муренко.
Фахівець зауважив, що Україна та РФ застосовують різні стратегії в питанні поповнення особового складу. Росія, після неоднозначного досвіду примусових заходів, почала робити значний акцент на грошовому стимулюванні військовослужбовців.
Муренко підкреслив, що особи, яких доправляють до частин примусово, часто мають низький рівень мотивації. Дехто з них може ефективно виконувати небойові завдання, проте на передовій такі бійці, за його словами, нерідко демонструють слабку результативність.
“Солдат, якого силоміць затримали на вулиці, – поганий солдат”, – зауважив юрист.
Водночас у РФ, за інформацією експерта, почали активніше діяти фінансові стимули. Для мешканців депресивних регіонів великі виплати за контракт стають головним мотивом для участі в бойових діях.
Читати більше: Зеленський обговорив з військовим керівництвом кадрові зміни та нові операції
Стан армії: чому виник дефіцит кадрів
Муренко нагадав, що на початку повномасштабного вторгнення ситуація в державі була іншою. Протягом 2022 року багато українців самостійно зверталися до територіальних центрів комплектування, прагнучи вступити до лав Сил оборони. Однак тоді держава не мала прогнозу, що війна затягнеться на роки.
“У 2022 році люди стояли в чергах біля ТЦК, хотіли служити і були мотивовані. А держава тоді сказала: “Ідіть додому, ви нам зараз не потрібні, у нас є кому воювати”, – розповів він.
За словами правника, згодом обставини змінилися. Через бойові втрати та тривалий характер війни утворився дефіцит особового складу, що змусило владу запроваджувати нові механізми призову, актуалізації облікових даних та бронювання.
Муренко переконаний, що ключовою проблемою залишається відсутність стратегії на тривалу перспективу.
“У нас немає послідовності. Ми як держава діємо ситуативно. Є проблема – ми зараз бачимо її розв’язання саме таким способом. Але не думаємо на крок уперед”, – зазначив він.
Як дефіцит людей впливає на виробництво
Експерт додав, що брак кадрів уже гостро відчувають вітчизняні підприємства. На робочі місця все частіше влаштовуються жінки, оскільки велику кількість чоловіків призвали до армії. При цьому компаніям критично важливо бронювати вузькопрофільних спеціалістів, без яких виробничі процеси зупиняються.
Муренко навів приклад установи, де приблизно 80% колективу становлять жінки. Іншим випадком він назвав підприємство “Укроборонпрому”, яке намагалося працевлаштувати 27-річного інженера, зайнятого у розробці безпілотних апаратів. За словами юриста, фахівця мобілізували в Кропивницькому попри наявність супровідного листа та офіційні звернення компанії.
“Тому, якщо війна триватиме, а Росія оголосить додаткову мобілізацію, я очікую подальшого посилення мобілізаційних заходів і в Україні”, – підсумував Муренко.
А що ви думаєте про це? Пишіть свою думку в коментарях та поділіться статтею з друзями!
Що ви думаєте про цю новину?
Обговорити цю новину у Facebook
