Де межа між обов’язком Батьківщині та в’язницею? В Україні ця грань стає дедалі тоншою. Влада активно шукає нові способи мобілізації, і контроль за військовим обліком посилюється до критичної позначки. За даними Ukrainian Wall, близько 2 мільйонів громадян наразі перебувають у розшуку через ухилення від призову. Це не просто цифра – це виклик, який змушує державу діяти жорстко.
Що змінилося у судовій практиці?
Якщо раніше ухилянти могли відбутися “умовкою”, то тепер суди виносять реальні вироки. Адвокат Руслан Ткаченко, який спеціалізується на справах військовозобов’язаних, підтверджує: з кожним місяцем шанси на м’яке покарання скорочуються. Умовний термін більше не є стандартом – дедалі частіше обвинуваченим призначають реальне позбавлення волі. Найпоширеніший строк – три роки ув’язнення, мінімум, передбачений статтею 336 Кримінального кодексу.
Цифри, що шокують: з Тернопільщини до тюрми
Статистика 2023 року ще показувала поблажливість: з 1274 справ лише 60 закінчилися реальними строками. Але вже у 2025 році картина різко змінилася. Показовий приклад – Тернопільщина. За даними місцевої прокуратури, із 25 вироків у справах про ухилення 20 завершилися реальними строками. Це 80%! Умовні терміни тепер активно оскаржуються в апеляції.
Як уникнути реального терміну?
Суди враховують воєнний стан і гостру потребу в поповненні армії. Особливо суворо карають тих, хто пройшов ВЛК, визнаний придатним, отримав повістку на відправлення – і не з’явився. Стаття 336 КК передбачає від 3 до 5 років, але на практиці призначають мінімум. Поважні причини для неявки – хвороба (документально), смерть близького, форс-мажор. Але довести їх дедалі важче.
Як ви вважаєте, чи справедливі такі вироки? Поділіться своєю думкою в коментарях та обов’язково розкажіть друзям!
