Будьте першими в курсі головного
Додайте «Силу Слова» до улюблених джерел у Google — і наші новини будуть вище у вашому пошуку.
В Україні триває чи не наймасштабніша з 2022 року бюджетна криза. Прем’єр Сергій Корецький повідомив про замороження всіх капітальних видатків, а також анонсував хвилю скорочень серед чиновників. Наразі мова йде про частину заступників міністрів та керівників органів влади. Сама ідея зменшення витрат на зарплати в державному секторі не є новою.
У деяких ситуаціях логіка нарахування заробітних плат справді викликає серйозні запитання. До прикладу, працівники апарату Верховної Ради отримують більші суми, ніж народні депутати, а член НКРЕКП заробляє в рази більше за прем’єр-міністра. Окрему увагу необхідно звернути й на доходи керівництва державних підприємств. Деякі очільники щомісяця заробляють десятки тисяч доларів, не демонструючи при цьому видатних результатів у керуванні.
Які зарплати отримують топові посадовці
У липні 2026 року в державних органах України налічувалося 165,4 тис. працюючих осіб. Торік у цей же місяць чиновників було майже на 2 тис. більше. Водночас середньомісячна заробітна плата співробітників центральних органів виконавчої влади дорівнює 66,22 тис. грн. Це значна кількість високооплачуваних працівників, фінансування яких відбувається за кошти платників податків. Щомісяця на забезпечення цього штату посадовців спрямовують орієнтовно 10,9 млрд грн.
Утім, цілком відмовитися від роботи державних службовців неможливо, адже саме вони тримають функціонування країни. Разом з тим, оптимізація чисельності штату та перегляд механізмів оплати праці є цілком виправданим кроком на тлі суттєвого дефіциту коштів.
Найвищий рівень середніх зарплат зафіксовано у трьох установах: НКРЕКП, Апараті Верховної Ради та НАЗК. У цих відомствах у середньому нараховують понад 100 тис. грн. Зрозуміло, що рядовий фахівець, наприклад, в Апараті ВРУ заробляє набагато менше, проте завдяки солідним виплатам керівної ланки загальний середній показник здатний змагатися із доходами в успішних приватних компаніях.
“Варто зазначити, що заробітна плата держслужбовців також включає одноразові виплати, зокрема, компенсації за невикористану відпустку, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, вихідну допомогу при звільненні, інші виплати, передбачені законодавством, тому місячні показники середньої заробітної плати можуть коливатися”, – роз’яснюють у Мінфіні.
Очільник НКРЕКП Юрій Власенко за попередній рік задекларував середній щомісячний дохід до сплати податків у сумі 391,4 тис. грн. Після відрахувань «на руки» виходить трохи більше 300 тис. грн на місяць. У державному апараті це один із найвищих (хоч і не абсолютний рекорд) рівнів оплати.
І хоча звичайні співробітники комісії про такі суми можуть лише мріяти, їхні заробітки все одно помітно перевищують середньоукраїнські. Зокрема, 14 серпня поточного року з відомства звільнилася заступниця начальника одного з відділів Олена Малицька. Торік її середній заробіток до оподаткування становив 96,9 тис. грн (близько 74,6 тис. грн «чистими»).
Водночас середній рівень зарплати в НКРЕКП, відповідно до аналітики дашборду Мінфіну, сягає 121,1 тис. грн.
Другу сходинку посідає Апарат Верховної Ради із показником 115,9 тис. грн. Раніше журналісти вже звертали увагу на те, що його фахівці (структура, яка забезпечує діяльність парламентарів) заробляють відчутно більше за самих обранців народу.
До прикладу, торік голова парламенту Руслан Стефанчук зазначив у декларації дохід у 1,1 млн грн (що дорівнює 94,4 тис. грн щомісяця до вирахування податків). Додатково спікеру виплачували по 60,5 тис. грн на місяць для покриття витрат, пов’язаних із виконанням депутатських повноважень. Сумарно з держбюджету йому надходило 154,9 тис. грн щомісяця. До слова, у поточному році обсяг «депутатських» збільшили до 200 тис. грн на місяць, тому загальний дохід Стефанчука тепер може наближатися до 300 тис. грн.
Тим часом керівник апарату ВРУ В’ячеслав Штучний у минулорічній декларації вказав дохід у розмірі 3,3 млн грн (приблизно 276,2 тис. грн на місяць до сплати податків).
Доходи у відомствах та державних підприємствах
Серед усіх центральних органів виконавчої влади найскромніша середня оплата зафіксована у Державному космічному агентстві. Там середній показник становить 42,2 тис. грн, а штат налічує 91 особу.
У списку відомств із найнижчими зарплатами опинилося також Державне агентство лісових ресурсів України із середнім заробітком 44,6 тис. грн щомісяця. Водночас у підпорядкованому йому ДП «Ліси України» виплачують одні з найбільших винагород у державі.
Нерідко помірні ставки в міністерствах і відомствах компенсуються величезними доходами на підпорядкованих державних підприємствах (ДП). Такий підхід дає змогу обходити встановлені для держслужби обмеження й більш гнучко нараховувати грошові винагороди керівникам.
Зазвичай подібні держпідприємства розпоряджаються значними державними активами, надають різноманітні послуги громадянам або оперують коштами цільових бюджетних програм.
Серед тисяч існуючих ДП діє ціла низка структур, топменеджери яких щомісяця заробляють понад мільйон гривень. Переважно це підприємства оборонної галузі. І якщо виробництво озброєння дійсно потребує залучення висококласних фахівців із гідною оплатою праці, то щодо гігантських сум, наприклад, у ДП «Ліси України», виникають закономірні сумніви.
Як свідчать оприлюднені дані, виконавчий директор ДП «Ліси України» Ігор Лицур у 2025 році сумарно отримав 18 млн 543 тис. грн. При цьому 8 млн 623 тис. грн припало на премію. Його щомісячний заробіток сягав 1 млн 545 тис. грн. Ця сума суттєво перевищує доходи, наприклад, керівника «Укрпошти» Ігоря Смілянського, який раніше озвучував свої чисті заробітки на рівні близько 700 тис. грн.
Значно менше заробляє керівник ДП «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» Петро Пешко. Основним завданням установи є облік худоби для аналізу ринків продукції та епізоотичного нагляду. Проте директор цього підприємства торік задекларував заробіток, який перевищує оклад глави уряду.
У середньому в минулому році йому нараховували 317,9 тис. грн на місяць до оподаткування. Цьогоріч посадовець уже п’ять разів подавав до НАЗК відомості про суттєві зміни в майновому стані, і тричі підставою була саме виплачена зарплата:
- 27 лютого 2026 року він отримав виплату 343,1 тис. грн;
- 12 березня 2026 року – 770,7 тис. грн;
- 18 червня 2026 року – 379,8 тис. грн.
Варто підкреслити, що регулярні щомісячні оклади посадовці не декларують окремими повідомленнями, а вносять відомості лише тоді, коли разова виплата перевищує встановлену законом межу.
Відносно високі нарахування має й очільниця ДП «Фонд декарбонізації України» Олеся Міщенко. Торік вона в середньому заробляла до оподаткування по 274,6 тис. грн на місяць. Це більше, ніж отримує керівник «Державного оператора тилу», який забезпечує потреби військових.
Виплати понад 200 тис. грн на місяць у попередньому році мали керівники наступних державних структур:
- ДП «Державні реєстри України» – директор Дмитро Гавриленко в середньому отримував по 207 тис. грн;
- ДП «Мультимедійна платформа іномовлення України» – генеральна директорка Юлія Бін заробляла 217,9 тис. грн щомісяця;
- ДП «Інфотех» (IT-підприємство системи МВС) – очільник Максим Хімченко мав по 225,3 тис. грн щомісяця;
- ДП «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв» – директор Павло Кривонос отримував 262,6 тис. грн.
Слід додати, що зазначені суми відображають середньомісячну винагороду згідно з деклараціями за попередній рік до вирахування податків. Якщо державні підприємства прагнуть платити менеджерам на рівні приватного бізнесу, вони так само мали б вимагати від керівників відчутних практичних результатів.
Коли державне підприємство демонструє прибутковість, а його керівництво ухвалює ефективні управлінські рішення, це логічно винагороджується. Проте якщо структура фігурує в корупційних розслідуваннях і живе виключно на дотації з бюджету, виправданість таких виплат викликає обґрунтовані сумніви.
- 27 лютого 2026-го він отримав зарплату в 343,1 тис. грн;
- 12 березня 2026-го – 770,7 тис. грн;
- 18 червня 2026-го – 379,8 тис. грн.
А що ви думаєте про такі зарплати чиновників під час кризи? Пишіть свою думку в коментарях та поділіться статтею з друзями!
Джерело: obozrevatel.com
Головне за день - одним листом
Щовечора надсилаємо топ-5 найчитаніших новин. Без спаму, відписка в один клік.



