Масована атака на Київ та область у ніч проти 20 серпня показала, наскільки складною може бути ситуація під час осінньо-зимового періоду. Російська сторона застосувала різні типи засобів ураження, а серед можливих напрямків подальшого тиску експерти називають енергетичну та логістичну інфраструктуру.
Військово-політичний оглядач Олександр Коваленко в інтерв’ю розповів про можливу тактику російської сторони, ризики для різних регіонів України та здатність української системи захисту реагувати на нові виклики.
Які регіони можуть бути під найбільшим тиском
За словами Коваленка, найбільші ризики можуть стосуватися Києва, центральних, східних та південних областей. Водночас західні регіони, на його думку, можуть становити менший пріоритет для частини безпілотних засобів через особливості їхньої дальності.
Експерт звернув увагу на розвиток російської інфраструктури для запуску безпілотників. На його думку, поява нових майданчиків може свідчити про підготовку до більш масштабного використання таких засобів.
«Навіть те, що ми зараз можемо спостерігати будівництво нових пускових майданчиків навколо України для дронів, говорить про те, що вони готуються виводити це на зовсім інший, системний рівень ударів. І, на жаль, зима 2026-2027 років буде серйозним випробуванням для України», — зазначив Коваленко.
Він пояснив, що різні типи безпілотників мають неоднакові характеристики. Зокрема, реактивні моделі потребують іншої інфраструктури для запуску, тоді як поршневі можуть долати значно більші відстані.
Чому енергетика залишається однією з головних цілей
Окрему увагу співрозмовник приділив стану енергетичної системи. За його словами, частина об’єктів у центральних, східних та південних регіонах уже зазнавала пошкоджень у попередні роки, що впливає на їхню стійкість..
«Так. Тому що роками саме по цих регіонах завдавалися удари, і сама по собі енергетика там серйозно пошкоджена. Вона не видає того максимуму, який необхідний для того, щоб цілодобово і якісно забезпечувати населення енергоресурсом», — сказав експерт.
На його думку, додатковий вплив на вже ослаблену інфраструктуру може створювати значні труднощі для відновлення електропостачання.
Водночас Коваленко наголосив, що багато залежатиме від підготовки держави та місцевої влади до холодного періоду.
«Якщо дійсно протягом 2026 року на рівні міських адміністрацій, обласних військових адміністрацій і навіть на рівні центральної влади були зроблені відповідні висновки і проведені підготовчі заходи до осінньо-зимового періоду, то, в принципі, ми зможемо витримати ці удари і цей тиск. Але я не знаю відповіді на питання: готові до цього чи не готові? Це зима вже покаже», — зазначив він.
Читати більше: Масована атака з неба — вибухи один за одним: влучання у багатоповерхівку
Під загрозою може опинитися і логістика
За оцінкою експерта, потенційні цілі можуть не обмежуватися енергетичними об’єктами. Серед інших напрямків він назвав логістичну інфраструктуру та промислові підприємства.
«Тобто це вже не тільки енергозабезпечення. Це і логістичні вузли. Ми бачимо, що росіяни досить активно б’ють по залізниці, намагаються знищувати наші локомотиви, потяги і так далі. Тобто вони можуть ще більш інтенсивно сконцентруватися на логістиці», — сказав Коваленко.
На його думку, логістичні об’єкти мають важливе значення для функціонування економіки та забезпечення потреб країни. Тому тиск на них може бути частиною ширшої стратегії.
Експерт також припускає посилення уваги до промислових об’єктів. Однак конкретний характер майбутніх атак залежатиме від наявності відповідних ресурсів та можливостей.
Які засоби можуть використовуватися проти Києва
Коваленко очікує, що майбутні атаки можуть мати комбінований характер. За його словами, для столиці особливу небезпеку становлять засоби, які складніше перехоплювати.
«Вони матимуть насамперед комбінований характер, як і завжди. Але для кожного окремо взятого регіону, області, міста, думаю, номенклатура все ж таки відрізнятиметься», — пояснив він.
Щодо Києва та області експерт окремо згадав балістичні та інші швидкісні засоби ураження, а також безпілотники.
За його прогнозом, безпілотники можуть застосовуватися для створення додаткового навантаження на систему протиповітряної оборони, після чого можуть використовуватися інші засоби.
«Класично “Шахедами” та дронами-приманками перевантажуватимуть наші системи ППО, а після цього або одночасно з ними завдаватимуть основних ракетних ударів», — зазначив Коваленко.
Читати більше: Масована атака на ЗАХІД: щойно повідомили — РФ обрала нову ціль
Що може змінитися у використанні безпілотників
За словами оглядача, російська сторона може продовжити нарощувати виробництво та накопичення різних типів безпілотників.
Він також припустив, що частина засобів може використовуватися проти південних та прикордонних областей, зокрема Харківської, Сумської та Чернігівської.
Окремо експерт згадав авіаційні ракети Х-59 та Х-69, а також «Бандеролі». За його оцінкою, їхнє застосування нині має менші масштаби, однак накопичення відповідного ресурсу може свідчити про підготовку до подальшого використання.
Водночас можливості України щодо протидії таким засобам значною мірою залежать від розвитку системи ППО та отримання додаткових засобів захисту.
Україна може посилювати власні можливості
Говорячи про можливу відповідь України, Коваленко зазначив, що важливим напрямком залишається розвиток власних далекобійних можливостей.
За його словами, відповідні засоби можуть використовуватися не лише для впливу на об’єкти на території Росії, а й для протидії засобам, які застосовуються проти України.
Експерт також назвав важливим напрямком роботу по місцях запуску безпілотників та інших об’єктах, пов’язаних із їхнім використанням.
Водночас він наголосив на необхідності посилення саме оборонної складової.
«Це треба робити комплексно, починаючи із самої пасивної оборони. Тобто треба також шукати і отримувати ЗРК Patriot та ракети PAC-3, SAMP/T та ракети Aster 30 – диверсифікувати отримання саме цього боєкомплекту», — сказав Коваленко.
Це означає, що підготовка до осінньо-зимового періоду має включати не лише відновлення пошкоджених об’єктів, а й посилення систем захисту та створення резервів.
Чи можливе посилення ситуації на фронті взимку
Окремо Коваленко оцінив можливість одночасного посилення тиску на тилові регіони та активізації бойових дій на фронті.
На його думку, багато залежатиме від кількості особового складу, який російська сторона зможе залучити. Експерт припустив, що за умови проведення масштабніших заходів із набору людей додатковий ресурс може бути використаний уже наприкінці 2026 року.
«Відповідно, на полі бою інтенсифікація наступальних дій може відбутися десь у листопаді – на початку грудня», — зазначив він.
Серед можливих напрямків підвищеної активності Коваленко назвав Донецьку область, зокрема Слов’янський та Краматорський напрямки. Також він не виключив активізації на Куп’янському та Лиманському напрямках і в окремих районах півдня.
При цьому прогноз щодо розвитку ситуації залишається залежним від багатьох факторів — чисельності сил, забезпечення, стану оборони та рішень командування.
Чого очікувати від осінньо-зимового періоду
Загальна оцінка експерта полягає в тому, що Україна може зіткнутися з одночасним тиском на енергетичну інфраструктуру, логістику та окремі промислові об’єкти. Однак це не означає автоматичного повторення найскладніших сценаріїв попередніх років.
Ключовим фактором стане підготовка української енергетики, наявність резервного обладнання, розвиток розподіленої генерації та здатність системи ППО реагувати на комбіновані атаки.
Важливим залишається і міжнародне сприяння. Додаткові системи протиповітряної оборони, ракети до них, засоби радіоелектронної боротьби та інші технології можуть впливати на здатність України зменшувати наслідки масованих атак.
Заяви про можливу складну зиму варто розглядати передусім як оцінку ризиків, а не як гарантований сценарій. Російська сторона вже демонструвала здатність змінювати підходи до атак, комбінувати різні засоби та шукати вразливі місця української інфраструктури.
Водночас Україна також змінює систему підготовки: відновлює пошкоджені об’єкти, розвиває розподілену генерацію, посилює захист критичної інфраструктури та працює над збільшенням можливостей ППО.
Тому підсумок майбутнього осінньо-зимового періоду залежатиме не від одного чинника. Визначальними будуть темпи відновлення енергетики, обсяг доступної генерації, запаси обладнання, ефективність протиповітряної оборони та здатність держави швидко реагувати на нові виклики.
А що ви думаєте про це? Пишіть свою думку в коментарях та поділіться статтею з друзями!
