📌 Коротко про головне:
- Прогноз магнітних бур на 6-12 липня: можливі нові шторми.
- 4 липня стався сильний шторм G3 з полярним сяйвом у США.
- Нова активна область AR4482 загрожує спалахами найближчими днями.
Чи будуть магнітні бурі з 6 по 12 липня?
Станом на 5 липня ситуація на Сонці залишалася динамічною. Хоча попередній сильний шторм рівня G3 поступово вщух, фахівці застерігають від надмірного оптимізму. Очікують, що 6 липня геомагнітне поле перебуватиме у стані від спокійного до збуреного через залишкові ефекти попередніх викидів, пише 24 Канал.
Існує ймовірність, що викид плазми, зафіксований 3 липня, зачепить Землю по дотичній. Якщо це станеться, 6 липня можливі нові періоди активних або навіть сильних магнітних штормів. Якщо ж удар пройде повз, то 7 – 8 липня обстановка стабілізується.
Проте вже 9 – 10 липня Земля може увійти у зону впливу рекурентної корональної діри з негативною полярністю (CH1382). Це, ймовірно, спричинить нові збурення геомагнітного поля до рівня малого шторму (G1, що в Україні невідчутно).
Окрім того, вчені уважно стежать за новою активною областю AR4482. Оскільки вона зміщується ближче до центру сонячного диска, будь-які нові спалахи з цієї зони матимуть прямий вплив на нашу планету. Наразі викид від останнього спалаху X-класу прямує вбік від Землі, але ситуація може змінитися вже найближчими днями, коли пляма опиниться прямо перед нами.
Нагадаємо, у випадку нових спалахів слід спочатку дочекатися інформації про те, чи відбувся викид сонячної матерії та в який бік. Якщо плазма летить до нас, у більшості випадків це займає близько трьох днів. Саме через цей відрізок часу починається збурення в магнітному полі Землі.
Хроніка сонячних штормів: чи були магнітні бурі з 1 по 5 липня
Початок липня 2026 року став періодом надзвичайної турбулентності на нашій зорі. Перший серйозний сигнал надійшов уже 1 липня, коли вчені зафіксували значний спалах класу X1.11. Того ж дня планета відчула слабкий геомагнітний шторм рівня G1 (індекс Kp5), що став наслідком попередніх подій.
Major X1.11 flare
Follow live on pic.twitter.com/ioqwWJg0UN— SpaceWeatherLive (@_SpaceWeather_) June 30, 2026
Наступні дні принесли нові виклики. 2 липня стався потужний спалах класу M8.54, який спричинив помірне відключення радіозв’язку. Проте справжній сплеск активності припав на 3 липня. Тоді сонячна пляма в області AR4479 згенерувала серію спалахів, найсильніші з яких досягли показників M6.74 та M6.38. Швидкість викиду плазми під час цих подій фахівці оцінили у приблизно 1831 кілометр на секунду.
Кульмінація сталася 4 липня. Потік сонячного вітру, швидкість якого перевищила 600 кілометрів на секунду, у поєднанні з південним напрямком міжпланетного магнітного поля, спровокував сильний геомагнітний шторм рівня G3 (індекс Kp7). Це призвело до масштабних збоїв у короткохвильовому радіозв’язку на частотах нижче 20 мегагерців.
Сяйво було видно навіть неозброєним оком. Це було справді потужне та активне видовище,
– прокоментував фотограф Аарон Ватсон, який зафіксував яскраві червоні завіси над горами Західний Елк у штаті Колорадо.
Північне сяйво у США 4 липня / Фото Аарон Ватсон
Сяйво над Техасом: чому липнева буря стала особливою
Подія 4 липня виявилася унікальною з кількох причин. По-перше, полярні сяйва під час літнього сонцестояння трапляються вкрай рідко. Коротка тривалість ночей суттєво звужує вікно для спостережень. Окрім того, існує так званий ефект Рассела – Макферрона: він сприяє виникненню сяйв під час рівнодення, але зазвичай пригнічує їх у періоди сонцестояння і кілька тижнів до та після.
Попри ці перешкоди, шторм був настільки потужним, що вогні в небі спостерігали мешканці Нью-Мексико, Небраски, Техасу, Кентуккі та багатьох інших штатів США, а також у Канаді. Силу цього удару забезпечив “викид плазми X-класу”, запущений сонячним спалахом ще за три дні до того.
Поки вчені аналізували наслідки, Сонце підготувало новий сюрприз. 4 липня о 20:41 за всесвітнім часом стався черговий потужний спалах класу X1.31. Його джерелом стала не відома раніше активна область AR4479, а абсолютно нова група плям AR4482, яка лише починала з’являтися з-за східного краю сонячного диска.
Спалах X1.31 видно ліворуч унизу, тоді як зверху праворуч показано спалах з групи плям, що вже зникає за краєм диска / Фото SDO/NASA/SolarHam
Вже 5 липня активність продовжилася спалахом класу M5.39, що підтвердило високий енергетичний потенціал нових утворень на поверхні світила. Тож AR4482 може бути наступною областю сонячних плям, яка спричинить високу сонячну активність у найближчі два тижні.
А ви вірите в прогнози космічної погоди? Поділіться своєю думкою в коментарях і не забудьте поширити цю статтю серед друзів!
