“Одіозна Юлія Латиніна, яка намагалася відігравати роль опозиціонерки до режиму Путіна, тепер фактично бажає російському диктаторові перемогти й знищити нашу з вами країну. Війна Росії проти України, з погляду Латиніної, має дійти до свого логічного завершення, адже режим, який зараз існує в Україні та його ідеологія, є надзвичайним історичним викликом існуванню історичної Росії”, – розповідає оглядач Віталій Портников у своєму відеоблозі на YouTube, передають Патріоти України, та продовжує:
“Нейтральна Україна, Україна багатонаціональна, Україна, яка пам’ятає свої російські корені і Україна, яка пам’ятає свої українські корені, – це те, що можна вітати. А Україна, проєкт якої називається “Галичина від річки до моря” та нагадує проєкт “Палестина від річки до моря” є стратегічною небезпекою для Росії. Спробуймо зрозуміти, що сказала російська пропагандистка.
По-перше, фактично її заяви – це очевидне повторення путінських наративів. Якщо порівняти висловлювання Латиніної із висловлюваннями російського президента на недавньому Петербурзькому міжнародному економічному форумі: “Україна – вся наша”.
По-друге, хотілося б запитати, що таке порівняння “Галичини від річки до моря” із “Палестиною від річки до моря”? Ми точно з вами знаємо, чого прагнуть прихильники проєкту “Палестини від річки до моря” – щоб на території колишньої підмандатної Палестини не було жодного єврея.
А чого прагнуть українці, де б вони не жили, на Галичині, Донбасі, в інших українських регіонах? Якщо переважна більшість населення нашої країни є і політичними, і етнічними українцями, якщо переважна більшість громадян України на питання про рідну мову відповідає, що це українська мова, то кого ми хочемо тут позбутися?
Про яку таку “Галичину від річки до моря” говорить неосвічена пропагандистка? Що і з чим вона порівнює? Я міг би сказати із чим, але не хочу висловлюватися в ефірі так, щоб мене зрозуміли російські прихильники Латиніної, які якраз такою малоцензурною мовою і розмовляють між собою.
Ми прекрасно розуміємо, яку Україну хотіли бачити перед собою Латиніна і Путін. Україна, яка пам’ятає свої російські корені, – це Україна, яка має погодитися із тим, що її поневолення Москвою було позитивним процесом в її історії. Це Україна, на майданах якої височать монументи злочинним російським монархам. Це Україна, яка не пам’ятає власної культури й пишається культурою чужою, культурою, яка принижувала саму гідність українця, його мови, його історії, його культурних досягнень. Це Україна в головних містах, якої розмовляють російською мовою і зневажають українську.
Ось, чому досі у російських шовіністів та їхніх прихильників на нашій землі таку ненависть викликає сама думка, що Харків, Одеса, Дніпро, Київ не будуть розмовляти російською мовою, що російська мова в цих містах і регіонах доживає свої останні безславні роки.
Але я хотів би нагадати, що мова йде про вільний вибір українського народу, що ніхто в Україні не намагається позбутися українців так, як вороги єврейського народу намагаються позбутися євреїв на території колишньої Палестини, на території сучасної держави Ізраїль. Нічого цього не відбувається.
Так що, якщо говорити про проєкт “Палестина від річки до моря”, то найбільше йому відповідає якраз проєкт Латиніної та Путіна “Росія від річки до моря” – від річки Амур до Чорного моря, щоб не було жодного українця. І росіяни цей проєкт із неймовірною настирливістю здійснюють вже сторіччями, від знищення Батурина до репресій часів російсько-української війни 1917-20 років і Голодомору, до підриву греблі Каховської ГЕС і вигнання людей з окупованих росіянами українських земель. Російська держава наполегливо здійснює саме такий проєкт – Україна без українців.
І можна було б запитати: а кого Росія, яка боїться історичного виклику, продовжує бомбити КАБами, балістичними ракетами, дронами, “кинджалами”? Чи не тих людей, які донедавна розмовляли російською мовою і клали квіти під монументи Пушкіна? Чи не тих людей, які наполегливо голосували за проросійські політичні сили, сподіваючись, що ці партії та політики домовляться з Росією про добросусідське існування? Чи не тих людей, які щиро не вірили, що Росія знищить їхні міста, вб’є їх самих і їхніх дітей, як це відбувалося в Маріуполі, Ізюмі, відбувається зараз щодня в Харкові, Одесі й немає цьому кінця?
І Латиніна дуже хоче, щоб це досягло свого логічного завершення, тобто щоб всі українці на українській землі були винищені тими, від кого вона поїхала до своєї солодкої псевдоіміграції, а якщо бути точним – на завдання.
Можна було б не звертати увагу на ці заяви жалюгідної пропагандистки, але ж українці звертають увагу. Але ж ви досі слухаєте всіх цих латиніних, арестовичів, інших пропагандистів, які пояснюють вам, що “не все так однозначно”, що” треба розуміти важливість історичної Росії”, що “ви маєте повне право у своїй країні розмовляти російською мовою, тим більш слухати концерти й пісні”.
І коли цими думками починає перейматися молодь, то можна чітко сказати, що у таких людей немає і не буде майбутнього, окрім єдиного – загинути від удару “кинджалу” чи КАБу, чи балістичної ракети, чи “іскандеру” – смерть обирайте самі.
Але не годуйте тролів. Пам’ятайте, що вони живуть коштом вашої уваги, вашої неосвіченості, вашого нерозуміння справжніх причин російсько-української війни. Україна, яка може вижити, – Україна до від річки до моря, від Ужгорода до Харкова, україномовна, україноцентрична, яка пам’ятає свою історію, свою культуру і пишається нею, і плює в обличчя Путіним, Латиніним та іншим прихильникам російських коренів, яких ніколи не було і не буде на українській землі”.
