Китай перетнув “червону лінію” Байдену Україною: найголовніше попереду – WSJ –

Байден провів свою “червону лінію” 18 березня 2022 року, через три тижні після того, як Путін розпочав військове протистояння РФ з Україною. Питання у тому, як Вашингтон відповість Пекіну.

Два роки тому президент Байден попередив Китай, щоб той не надавав “матеріальну підтримку” Росії. У п’ятницю держсекретар Ентоні Блінкен визнав, що Сі Цзіньпін проігнорував це попередження. “Китай перетнув “червону лінію” Байдена по Україні”– пише американське видання The Wall Street Journal.

Будьте першими в курсі головного

Додайте «Силу Слова» до улюблених джерел у Google — і наші новини будуть вище у вашому пошуку.

Китай зараз є постачальником № 1 “Військово-промислової бази Росії, і це “має матеріальний ефект”, оскільки докорінно змінило хід протистояння. Те, що Байден вирішить робити далі, матиме величезне значення для глобальної безпеки та стабільності. Байден може або забезпечити дотримання своєї “червоної лінії” за допомогою санкцій або застосувати лише символічні [меры] і це сигналізуватиме про крах американської рішучості.

Пекін та його стратегічні партнери в Москві, Тегерані, Пхеньяні та Каракасі, безсумнівно, сприймуть напівсерйозне виконання санкцій як зелене світло для поглиблення своєї кампанії щодо створення глобального хаосу. Сі бачить тут історичну нагоду підірвати Захід.

Нездатність вжити рішучих дій проти Китаю зараз відкриє шлях до перемоги Росії в Україні.

Байден провів свою “червону лінію” 18 березня 2022 року, через три тижні після того, як Путін розпочав військове протистояння в Україні. “Я не погрожував”, – сказав Байден після відеодзвінка з Сі того дня. Але, як зазначив Байден, він переконався, що китайський президент розуміє, що “піддасть себе значній небезпеці” і поставить під загрозу економічні зв’язки Китаю зі США та Європою, якщо матеріально підтримуватиме Росію.

Кабінет Байдена підкріпив свій ультиматум конкретними застереженнями. Міністр торгівлі Джина Раймондо попередила, що адміністрація може “по суті закрити” найбільшого китайського виробника чипів Semiconductor Manufacturing International Corporation.

Міністр Джанет Йеллен пригрозила фінансовими санкціями. Наприкінці минулого року вона пообіцяла “вжити рішучих та хірургічних заходів проти фінансових установ, які сприяють постачанню російської військової машини”. Дані про торгівлю свідчать, що 2022 року Пекін намагався не перетинати “червону межу”. Але 2023 року, коли адміністрація Байдена застосувала лише символічні санкції до іранських постачальників безпілотників. Китайці, мабуть, вирішили, що блеф Байдена був [действительно] блеф.

У березні 2023 року Сі відвідав Кремль на знак солідарності з Путіним. Це стало переломним моментом у військовому конфлікті Москви, фактично перетворивши конфлікт у війну Китаю із Заходом за дорученням.

Центр стратегічних та міжнародних досліджень виявив, що Китайська підтримка російського військового виробництва різко зросла з початку 2023 року. Блінкен особливо згадав для своїх китайських колег “верстати, мікроелектроніку, нітроцелюлозу, яка має вирішальне значення для виробництва боєприпасів та ракетного палива”.

В інформаційних повідомленнях за останній рік також наголошується постачання Китаєм військових автомобілів, безпілотників, бронежилетів, пороху та супутникових знімків.

Розколювання Заходу за допомогою проксі-війн у Європі та на Близькому Сході цілком вписується у заклик Сі до своєї бюрократії шукати можливості у міжнародних потрясіннях.

“Час та тенденції на нашому боці”. Залишаючи кремлівську зустріч у березні 2023 року, Сі пішов далі, фактично оголосивши себе і Путіна агентами хаосу. “Зараз відбуваються зміни, подібних до яких ми не бачили вже 100 років”, – підкреслив він. “І ми разом рухаємо ці зміни”, – резюмував Сі.

Як раніше повідомлялося, КНР через загрозу вторинних санкцій з боку США різко обвалила постачання обладнання до Росії.