📌 Коротко про головне:
- Громада вимагає пояснень щодо підвищення вартості проїзду до 30 гривень.
- Активісти виявили 1,9 млрд грн у бюджеті, що вказує на вже ухвалене рішення.
- Містяни наполягають на аудиті тендерів та боротьбі з корупцією в транспортних КП.
Київські тарифи на проїзд стали головним предметом суперечки між міською владою та мешканцями, які вимагають негайних пояснень. Понад десять громадських об’єднань столиці об’єднали зусилля, щоб поставити меру Віталію Кличку понад 100 незручних запитань щодо майбутнього громадського транспорту.
Ситуація загострилася після того, як Київрада відмовилася від мораторію на підвищення вартості квитків. Якщо влада не змінить своє рішення, вже з середини літа пасажирам доведеться платити значно більше за кожну поїздку. Активісти переконані, що такі кроки є передчасними та необґрунтованими в умовах нинішньої економічної ситуації.
Фатальна помилка бюджетного планування
Основним каменем спотикання стали 1,9 мільярда гривень, які вже закладені в міський бюджет як компенсація за пільгові перевезення. Громадські експерти впевнені: ці цифри прямо вказують на те, що рішення про підняття цін до 30 гривень було ухвалене кулуарно ще до проведення будь-яких публічних обговорень.
Замість того, щоб просто збільшувати вартість квитка для кожного пасажира, експерти пропонують впровадити європейську модель безлімітних проїзних. Це дозволило б зробити користування метро та наземним транспортом прогнозованим, проте в мерії поки що ігнорують альтернативні сценарії розвитку транспортної мережі.
Секретні схеми: де ховаються гроші
Другий блок запитань стосується прозорості витрат у комунальних підприємствах. Активісти вимагають оприлюднити результати тендерів на закупівлю пального та обслуговування рухомого складу. Існує обґрунтована підозра, що значна частина коштів «Київпастрансу» та метрополітену витрачається неефективно через корупційні ризики.
Читайте також: Нічний терор: що відомо про серію потужних вибухів та пошкодження критичної інфраструктури
Що ви робили не так: вплив забудови
Третій аспект, який викликає гнів киян — це хаотична забудова міста. Нові житлові комплекси зводяться без урахування навантаження на транспортну інфраструктуру. Це призводить до того, що метро та автобуси працюють на межі можливостей, а якість послуг при цьому не зростає.
Громадськість наполягає на терміновій зустрічі з керівництвом міста, яка має відбутися до середини червня. Наразі офіційна позиція мерії залишається незмінною, а кияни готуються до можливих акцій протесту, якщо їхні запитання знову залишаться без відповіді.
