Історія Віктора, який служить в 79-му батальйоні 102-ї бригади ТрО на посаді бойового медика роти.

“Моя служба почалася в грудні 2023 року, коли я підписав контракт, адже на той момент ще не був у мобілізаційному віці. Зараз мені 25 років, і я пройшов навчання в навчальному центрі, після чого потрапив на місце несення служби, спочатку займаючи посаду помічника стрільця-гранатометника.

Згодом я пройшов курси бойового медика і отримав призначення на цю відповідальну посаду. Всі навколо розуміють, чому ми тут, і цей усвідомлений вибір допомагає мені справлятися з труднощами. Мотивація для мене полягає в прагненні до спокійного життя, і я намагаюся робити свій внесок у суспільство, виконуючи свою роботу.

Поки що мені не довелося стикатися з серйозними бойовими ситуаціями, проте я завжди готовий надати медичну допомогу і забезпечити евакуацію поранених. Мій перший бій не був таким, як я собі уявляв; швидше, це був обстріл, а не справжній бій. Я вважаю, що психологічна підготовка і усвідомлення своєї місії допомагають зберігати спокій у стресових ситуаціях.

Для нових військовослужбовців важливо усвідомити, що служба – це свідомий вибір. Вони повинні бути готовими прийняти відповідальність за свої рішення, адже служба в армії вимагає зрілості і відданості. Я сам був інтерном стоматологом і, хоч якби не було війни, навряд чи пов’язав би своє життя з армією.

У колективі, де я служу, атмосфера досить позитивна, оскільки більшість бійців – це добровольці, які прийшли на початку війни, і їхня мотивація залишається високою. Було б добре, якби молоді поповнення приходили з такою ж відданістю, але реальність така, що багато з тих, хто залишився, – це невмотивовані, або люди передпенсійного віку. Це викликає питання щодо того, як вони можуть виконувати бойові завдання, коли їхня підготовка може бути недостатньою.

Я вірю, що служба в армії – це не лише обов’язок, а й велика відданість, яку потрібно прийняти свідомо. Важливо не уникати цієї відповідальності, а стати частиною змін, які так потрібні нашій країні”.