Уявіть собі крихітне життя, яке замість того, щоб розквітати, повільно згасає в холоді та бруді. Це не сюжет жахливого фільму, а реальність, з якою зіткнулися медики та поліцейські на Хмельниччині. Історія, від якої стає моторошно: 5-місячна дитина важить менше, ніж при народженні, а її власна мати спокійно спостерігає за агонією сина, обираючи власні «забаганки» замість порятунку.
Суд поставив крапку у цій драмі, але ціна, яку довелося заплатити малюку, була неймовірно високою. Як жінка доводить рідну кров до стану кахексії і чому соціальні служби не змогли втрутитися раніше?
Життя у крижаному пеклі: умови, що шокували навіть досвідчених соцпрацівників
Все почалося у серпні 2024 року, коли на світ з’явився хлопчик. З самого старту його життя було під загрозою: вроджена вада серця та затримка розвитку. Лікарі благали залишити дитину в стаціонарі, але мати, не замислюючись, написала відмову і забрала сина додому. До чого це призвело?
Коли у вересні до родини в селі Пилипи завітали представники ювенальної поліції та соціальних служб, їх очікував справжній шок. Приватний будинок, де жила мати з немовлям, був позбавлений елементарних благ: ні світла, ні води, ні газу. У приміщенні панував холод, бруд і сморід. Їжу для крихітки готували на старій дров’яній грубці, а про дитяче ліжечко чи ванночку мова навіть не йшла.
Але найжахливішим було не відсутність комфорту, а стан самої матері. Під час візиту служб жінка була у стані сильного алкогольного сп’яніння. Пізніше вона переїхала до своєї матері в інше село, але, як виявилося, зміна адреси не змінила суті: догляд за дитиною залишався злочинно халатним.
«Суміші з’їв брат»: цинічна відвертість горе-матері
Слідство встановило жахливі деталі фінансової «опіки» над дитиною. Жінка, яка не працювала, отримувала державні виплати: понад 3 тисячі гривень у зв’язку з вагітністю та майже 15,5 тисяч гривень допомоги при народженні. Крім того, медики та волонтери безкоштовно забезпечували родину адаптованими молочними сумішами — їх було понад 20 банок.
Куди пішли ці ресурси? Відповідь матери звучить як знущання. Гроші вона витрачала на власні потреби, а безкоштовні суміші, необхідні хворій дитині, просто… з’їв її молодший брат. Саму ж дитину жінка годувала звичайним розведеним коров’ячим молоком, хоча чудово розуміла, що малюку з вадою серця це категорично заборонено.
«Грошей на суміші в мене не було… До соціальних служб чи старости за допомогою я жодного разу не зверталася», — цинічно пояснила свої дії обвинувачена у суді.
Результат такого «харчування» був невблаганним. Замість того, щоб набирати вагу, немовля тануло. Якщо при народженні хлопчик важив 2650 грамів, то у 5 місяців його вага впала до критичних 2850 грамів. Він втратив 400 грамів за кілька місяців, коли норма для цього віку — понад 5,8 кг.
Врятований дивом: вирок, який став покаранням для матері
16 січня 2025 року сімейний лікар під час патронажу виявив дитину в стані, близькому до коми. Малюк був млявим, не реагував на світло та звуки, не мав сил навіть смоктати. Шкіра блідо-сірого кольору збиралася у складки, підшкірно-жирова клітковина повністю зникла. Лікарі діагностували білково-енергетичну недостатність важкого ступеня та кахексію. Експертиза зробила однозначний висновок: без негайної госпіталізації дитина неминуче померла б від голоду.
Навіть коли у грудні лікарі прислали спецтранспорт для термінової кардіологічної операції, мати написала відмову. Лише 17 січня спільна комісія силоміць забрала хлопчика до лікарні. І диво сталося: при належному лікуванні та правильному харчуванні дитина почала швидко одужувати.
Суд не повірив у «скрутні обставини» жінки. Її поведінку визнали злісним невиконанням обов’язків. 8 липня 2026 року Деражнянський районний суд ухвалив суворий вирок:
- Позбавити жінку батьківських прав.
- Засудити до 2 років та 6 місяців позбавлення волі у колонії загального режиму.
- Арештувати її прямо в залі суду.
Малюк тепер під опікою держави, і його життя більше не в небезпеці. А от його біологічна мати отримає час, щоб переоцінити свої пріоритети за ґратами.
Як ви вважаєте, чи достатньо суворим є покарання для таких батьків? Чи варто позбавляти їх права на усиновлення в майбутньому назавжди? Пишіть свою думку в коментарях та обов’язково поділіться цією історією, щоб про неї дізналося якомога більше людей!
