“Щодо суперечності: Росія вичерпала радянські запаси, її становище погіршується, вона черепашими кроками і з величезними втратами ледве просувається в Україні – і, мовляв, ця ж Росія набирає м’язи й готується до 2030 року бути готовою воювати з НАТО”, – пише ізраїльський військовий експерт Ігаль Левін на своїй сторінці в соцмережі “Фейсбук”, передають Патріоти України, та продовжує:
“Чому часом цю суперечливу думку озвучують військові в Європі? По-перше, військові завжди лякають, інакше хто ж гроші дасть на мілітаризацію й переозброєння. Якщо РФ у хріновому становищі, то навіщо владі виділяти ще монети для військових, переозброєння й розширення армій?
По-друге, тому що тямущі й грамотні офіцери завжди відштовхуються від найгірших сценаріїв, а не від найкращих, уявних і бажаних.
Наприклад, Ізраїль десятиріччями, готуючись до удару по Ірану та прямої війни з ним, готувався до повітряних боїв, до того, що буде втрачено літаки, що іранську ППО не вдасться повністю паралізувати, що по Ізраїлю полетить не 100 ракет за раз, а 500 і більше.
І що удари ракет будуть кратно страшнішими, наприклад, вищий ешелон опрацьовував сценарій повного блекауту в країні та протоколи, що робити в такому разі.
У підсумку, як минула 12-денна кампанія проти Ірану з повним розгромом іранської ППО й повним пануванням ізраїльської авіації над Тегераном і заходом Ірану, бачили всі.
Як і те, що до 12-го дня Ірану вдавалося пускати на добу навіть не 100 ракет, як на початку, а кілька десятків, і, окрім терору й убивства цивільних, вони не призвели до тих апокаліптичних сценаріїв на кшталт блекауту.
Ізраїльські льотчики в небагатьох своїх інтерв’ю скаржаться: мовляв, чому іранська авіація не вийшла побатлитися з нами в небі, мовляв, ми до цього готувалися.
В Ізраїлі справді є окрема ескадрилья, яка грає ворога на навчаннях спеціально для відпрацювання навичок повітряного бою.
Застереження військових та їхня підготовка завжди мають бути на 10 голів вищими, ніж диктує реальність (бо ця сама реальність легко й швидко може перевернутися з ніг на голову).
Тому генерали НАТО у сценарії війни з РФ також відштовхуються від найгірших сценаріїв у своїх прогнозах і планах.
По-третє, окрім цих двох чинників, є все-таки ще один конкретний: РФ продемонструвала, що її солдати готові битися (виносимо за дужки, наскільки ефективно – хріново ефективно за їхніх-бо ресурсів, – і чим обумовлена ця готовність – страхом), а російське населення готове це толерувати й схвалювати.
Ось це головне, і це лякає Європу (та й США), тому що там, де РФ легко може втратити 100 людей в одній разовій атаці з ніяким ефектом – усім у РФ буде начхати – для Європи низка таких втрат – це мітинги на вулицях, тиск опозиції тощо.
Саме на цьому й наголошує генерал Тьєррі Буркгард, коли каже, що витривалість Росії в затяжному конфлікті може перевищити європейську.
Росія продемонструвала просто шалену витривалість і толерантність до втрат.
Ніхто так не став би сьогодні воювати й спалювати сотні тисяч людей заради, по суті, зовсім мізерних завоювань – ані Іран, ані КНДР, ані Індія з Пакистаном (он, ці одразу побігли миритися).
Китай може – у теорії, але це тільки в теорії: вони пів сторіччя не воювали ніде до пуття.
Тож Росія – єдина на планеті, хто може злити лимон своїх людей заради випаленої землі й повністю зруйнованих населених пунктів і… барабанний дріб… усім у РФ буде на це абсолютно пох…й.
Ні, не ядерка лякає вестернів, особливо європейців, а фантастична толерантність росіян до втрат і здатність їхньої армії підкорятися і виконувати завдання навіть за диких і нелюдських умов (ями, побої, приниження, обнулення).
Тому Європа та європейські військові правильно роблять, що б’ють на сполох.
Правильно, що Європа готується до війни з РФ – те, що та повільно рухається в Україні й зливає свій ресурс на цій війні, аж ніяк не зменшує ймовірності того, що НАТО з РФ таки зіткнеться.
Росіяни вже продемонстрували, що одні готові масово вмирати, а іншим це цілком норм, а ось як поведуться в такій ситуації європейці – питання відкрите”.
