Якщо інформація про появу у ЗС РФ іранських ракет Fateh-110 та Zolfaghar підтвердиться, Україні доведеться тяжко, попередив Олександр Коваленко.
Агентство Reuters повідомило про прибуття до РФ кількох сотень іранських ракет Fateh-110 та Zolfaghar. Це погана новина для України.
Ситуацію прокоментував у своєму блозі військовий оглядач Олександр Коваленко.
“Отже, Reuters повідомляє… Іран поставив Росії близько 400 балістичних ракет, зокрема Zolfaghar.
Про постачання іранських балістичних ракет Fateh-110 і Zolfaghar Росії я чую з жовтня 2022 року з різних джерел, але поки що так жодної ракети іранського виробництва по Україні застосовано не було. Але це поки що… І хоча стаття Reuters не є офіційним підтвердженням самого факту, але трохи вступної інформації не зашкодить.
Давайте уточнимо та конкретизуємо, що це за ракети і звідки вони в Ірану взагалі взялися.
Почнемо з Fateh-110, яка, згідно з даними у відкритих джерелах, має дальність польоту до 300 км та бойову частину масою до 600 кг.
Fateh-110 була розроблена на основі некерованої ракети Zelzal-2, яка у свою чергу була створена на базі Zelzal-1. І саме Zelzal-1 дає нам можливість уявити собі, що таке Fateh-110 у її нинішньому вигляді.
Розробка Zelzal-1 зрушила з мертвої точки в Ірані, обкладеному санкціями і має обмежені ракетні технології, після того, як в країну були поставлені китайські ракети CSS-8.
Китайська ракета CSS-8, також відома як Project 8610, являла собою тактичну балістичну ракету класу “земля-земля”. Вона була нічим іншим як копією радянської С-75, пристосованої до завдання ударів по поверхні. Відмінною особливістю цих ракет було здійснення їхнього пуску під нахилом.
Zelzal-1 навіть повторювала характеристики китайських ракет, а саме дальність польоту до 200 км, а маса бойової частини – близько 500 кг.
Але не лише CSS-8 вплинула на розвиток ракетної програми Ірану. Zelzal-1. Вона ввібрала в себе й особливості іншої радянської ракети, а саме тактичної 9К52 “Луна-М”.
Таким чином, іранська ракетна програма – це симбіоз радянських технологій із китайською модифікацією. Але, як не дивись на цю субстанцію, це саме коктейль з 9К52 “Луна-М” та С-75, що, у свою чергу, говорить про те, що іранські вироби можуть мати ті ж уразливі місця, що й радянські анахронізми, навіть попри умовну модернізацію.
Але варто згадати і про Zolfaghar, є продовженням розвитку Fateh-110 з різними характеристиками. Наприклад, ця ракета, ухвалена на озброєння у 2017 році, має дальність до 700 км. Реальну чи ні, складно сказати, але збільшення в 2 рази дуже показове, що говорить про… Ні, не про прорив, а якесь стороннє втручання, допомогу ракетній програмі.
Крім того, дана ракета отримала систему наведення не лише інерційну, а й GPS. З урахуванням санкцій складно сказати, хто надаватиме Ірану GPS послуги, якщо тільки йдеться не про ГЛОНАСС.
Нагадаю, що на Shahed-136 Росія з недавніх пір стала встановлювати блоки ГЛОНАСС, що дозволило збільшити їхню ефективну дальність польоту і точність. А тому не здивуюся, якщо ці блоки також є і на Zolfaghar.
Але головною проблемою для нашої ППО буде те, що ця ракета має бойову частину масою 579 кг, яка відокремлюється при заході на ціль, що ускладнює її виявлення, відстеження та знищення. Наприклад, цільнокорпусні ракети ОТРК “Іскандер” у цьому плані простіше перехоплювати.
Власне, іранські ракети – це щось середнє між ТРК “Точка-У” та ОТРК “Іскандер” зі своєю специфікою. Розробка алгоритмів протидії нашими ППО проти них вимагатиме часу, але було б набагато краще, якби наші партнери поспішили надати Україні ЗРК, здатні ефективно боротися з балістичними цілями, а саме – Patriot та SAMP/T.
Фактично проти України зараз воює об’єднане угруповання країн-ізгоїв”.
Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятись від авторської.
Що ви думаєте про цю новину?
Напишіть свою думку в коментарях під постом у Facebook і слідкуйте за сторінкою, щоб не пропустити наступні новини.
Обговорити у Facebook Ваш коментар допоможе іншим читачам побачити цю новину
