📌 Коротко про головне:
- Через війну з України виїхали 5,7 млн громадян.
- Після війни можуть повернутися від 1,3 до 2,2 млн осіб.
- Молодь до 35 років менш схильна до повернення.
Україна стикається з подвійною кризою: населення скорочується вже понад тридцять років, а російське вторгнення лише прискорило цей процес. Збереження демографії країни та її майбутнього під час війни — це дилема без простих рішень. Чи може вступ до ЄС зупинити відтік населення або навіть змінити цю динаміку?
Журналісти VoxEurop поділилися з ТСН експертними висновками щодо ситуації та проаналізували, що може змінити вступ до ЄС.
«Скорочення населення в Україні — це не унікальний випадок. Це глобальний процес, який у демографічній науці називають „демографічним переходом“. Унікальною є ситуація, в якій опинилася Україна», — пояснює Олександр Гладун з Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної академії наук України.
Через повномасштабну збройну агресію росії з України були змушені виїхати за кордон 5,7 мільйона громадян. Це дані Управління Верховного комісара ООН у справах біженців оприлюднив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
«Україна продовжує втрачати населення після чотирьох років повномасштабного вторгнення, — підтверджує Ірина Іпполітова, старша дослідниця CES. — Основна причина демографічних втрат — міграція. За оцінками CES, близько 300 000 людей виїхали з України у 2025 році. Крім того, населення скорочується через спричинені війною втрати як серед військовослужбовців, так і серед цивільного населення, а також через падіння народжуваності».
Скільки людей повернеться?
За оцінками CES, після завершення війни до України можуть повернутися від 1,3 до 2,2 мільйона людей — залежно від ситуації.
«На рішення про повернення впливатиме ціла низка факторів: наявність житла в Україні, можливості працевлаштування, соціальна інфраструктура для дітей тощо. Люди порівнюватимуть те, що вони мають у країні перебування, з можливостями в Україні. Ступінь адаптації до нової країни також відіграватиме певну роль», — пояснює Олександр Гладун.
І, звичайно, ключовим фактором є те, як і за яких умов завершиться війна. «Два роки тому опитування показало, що на 25% більше людей повернулися б, якби війна завершилася в межах кордонів 1991 року, ніж у разі її завершення по нинішній лінії фронту». Поширеною є думка, «що якщо війна закінчиться по лінії фронту, Російська Федерація відновить її за кілька років», — каже Гладун.
Серед українських громадян за кордоном 66% — люди працездатного віку (18-65 років). Молодь до 35 років становить понад половину біженців (56%). Саме вони — життєва сила країни. Однак, за даними CES, саме ця група менш схильна до повернення.
«Наразі, — пояснює Ірина Іпполітова з CES, — ми бачимо, що молоді люди до 35 років значно рідше планують повертатися в Україну, ніж старші, особливо ті, кому за 50. Причин багато: краща інтеграція у країнах перебування, економічні чинники, такі як робота й зарплата, і, найголовніше, питання безпеки. Повернення цих людей можливе за певних умов. Це, перш за все, безпека та завершення війни. Важливо й те, як саме вона завершиться: більшість біженців розглядає повернення лише у разі повного завершення війни та відновлення цивільного авіасполучення. Заморожений конфлікт значно менше стимулює людей до повернення».
Віталій (ім’я змінено) — один із таких біженців. Дев’ятнадцятирічний хлопець, який останні два роки живе у Франції, родом із півдня України. Через війну він переїхав на захід країни, а згодом — у Францію, щоб продовжити навчання, адже через війну втратив можливість отримати стипендію. Віталій розглядав кілька варіантів, зокрема Чехію й Польщу. Зрештою він обрав Францію, бо «зрозумів, що потрібно прагнути більшого».
Віталій підпрацьовує на будівництві та продавцем-консультантом. У вересні планує вступати на інженерну спеціальність. Він — один із багатьох молодих людей, які розпочали складний шлях у новій країні та прагнуть побудувати там своє життя. «Я хотів би залишитися тут: я вже вивчив французьку, багато працював і хочу вступити до університету». Віталій сумує за Україною, родиною та знайомими місцями, але повернення наразі не здається йому реалістичним варіантом.
«Я повернулася б, якби змогла знайти в Україні хорошу й добре оплачувану роботу. Але зараз економічна ситуація погіршилася», — каже 27-річна харків’янка Антоніна, яка живе з матір’ю в Італії з 2022 року. Антоніна здобуває ступінь магістра за спеціальністю «Європейські та міжнародні студії». Безпекова ситуація в Україні залишається нестабільною. «Одна з головних причин — ми не знаємо, коли закінчиться війна. Ми не знаємо, чи це її початок, чи вже середина. Я не хочу ставити життя на паузу. Вважаю, що правильно зараз будувати кар’єру — можливо, я досягну успіху, а може зустріну партнера і створю сім’ю».
Чи змінить вступ до ЄС цю тенденцію?
«Наразі складно чітко передбачити наслідки вступу України до ЄС, — каже Ірина Іпполітова з CES. — Досвід країн Центральної Європи свідчить про те, що деякі люди можуть виїхати, оскільки отримають можливість легально працювати в ЄС». Однак у випадку України механізм тимчасового захисту означає, що українці мають це право ще з 2022 року. Повна свобода пересування після вступу може також «заохотити частину мігрантів повернутися і сприяти циркуляційній міграції серед українців, які нині не розглядають повернення через страх втратити право на роботу та проживання в ЄС».
Водночас, додає Іпполітова, «Україна може залучити фахівців з ЄС для відбудови».
За словами демографа Олександра Гладуна, вступ до ЄС залишається віддаленою перспективою. Навіть якщо це станеться, він вважає, що «навряд чи це спричинить масовий відплив населення».
Україна була частково інтегрована до європейського ринку праці ще до 2022 року: «Станом на кінець 2021 року 1,6 мільйона українців мали дозволи на проживання у країнах ЄС, із них 900 тисяч — з метою працевлаштування».
На думку Ірини Іпполітової, «вступ України до ЄС має суттєві переваги як для України, так і для самого Європейського Союзу, попри виклики, які неминуче супроводжують таку інтеграцію». Для України цей процес гарантуватиме «доступ до єдиного ринку ЄС, фінансових інструментів і програм», а також дасть змогу скористатися «надійнішим захистом прав працівників, безпечнішими товарами й послугами та ефективнішим екологічним регулюванням», — додає Іпполітова.
Що безпечнішою — у соціальному, економічному та військовому сенсах — почувається країна, то більше її громадяни здатні уявляти там своє майбутнє. Що стосується безпеки, яка є центральним питанням для України, членство в ЄС зміцнило б економічну та інституційну стійкість України і поглибило би її інтеграцію до європейських безпекових структур, а це може стати важливим чинником для повернення мігрантів.
Водночас Україна робить значний внесок у європейську безпеку завдяки своїм оборонним можливостям, стратегічному розташуванню та досвіду протидії зовнішнім загрозам.
Нагадаємо, Україна офіційно відкрила переговори з ЄС за Кластером 1 «Основи процесу вступу до Європейського Союзу». Але Україна готова відкрити всі п’ять кластерів переговорів з ЄС уже цього літа. За словами Зеленського, символічним було б ухвалити відповідне рішення до 15 липня, коли відзначається День Української Державності.
