Етнологиня та авторка народознавчого блогу Анастасія Кривенко в ексклюзивному коментарі розповіла, що серпень здавна був наповнений численними народними віруваннями та забобонами. Саме ці традиції визначали побут людей у період збору врожаю, а серед них особливе місце посідав ритуал із використанням червоної нитки.
Захисна роль червоної нитки у полі
З початком жнив господарі пов’язували червону нитку на руку, коли виходили на поле у своєму найкращому вбранні. Цей же оберіг використовували під час обжинків — урочистого святкування завершення збору врожаю, що зазвичай припадало на першу половину серпня та збігалося з такими подіями, як Маковія, Спас та Перша Пречиста. Фахівчиня зазначає, що такий ритуал мав подвійне значення.
Червона нитка вважалася не лише універсальним захисним засобом від лиха, а й допомагала вберегтися від болю у спині та руках. Оскільки жнива проводили серпами, перевтома м’язів була звичним явищем, проте сильний біль міг завадити роботі. За словами етнологині, за допомогою цього ірраціонального методу селяни намагалися захистити себе від такої недуги.
Навіщо українці зав’язували червону нитку на зап’ястя / фото з Pinterest
Спасівська борода як символ врожайності
Завершення жнив було ключовим моментом річного календаря. Окрім використання нитки, на полі залишали «зажинок» або так звану «обжинкову чи спасівську бороду» — пучок колосків, пов’язаних стрічкою чи червоною ниткою та прикрашених квітами. Це робили для того, щоб віддати шану землі за врожай та зберегти її плодючість на майбутній рік.
Навіщо на полі залишали колоски / Фото Magnific
Отже, звичайна червона нитка не є сучасним трендом. Для пращурів це було перевіреним способом захистити фізичний стан, щоб успішно завершити польові роботи, не втрачаючи сил від виснаження. А що ви думаєте про це? Пишіть свою думку в коментарях та поділіться статтею з друзями!
Що ви думаєте про цю новину?
Обговорити цю новину у Facebook









