Захворюваність на “ранні” випадки раку зростає швидше, ніж у будь-якій іншій віковій групі.
У багатьох чоловіків та жінок віком від 20 до 30 років діагностують рак на ранній стадії. Вчені намагаються пояснити зростаючий рівень захворюваності і з’ясувати, чому так багато молодих людей хворіють на рак? Про це пише британське видання The Times.
Згідно з даними, опублікованими Cancer Research UK, кількість людей у Великій Британії у віці до 50 років, у яких діагностований рак, збільшилася на 24%. Дослідження проводилися в період з 1995 – 2019 рік.
Захворюваність на ці “ранніми” випадками росте швидше, ніж у будь-якій іншій віковій групі. У 2019 році діагноз було поставлено майже 35 000 британців віком від 25 до 49 років. У той час як захворюваність серед людей старше 75 років у країнах G 20 досягла свого піку у 2005 році і нині йде на спад. Показники серед наймолодших дорослих від 20 до 34 років – досягли найвищого рівня за останні 30 років.
28-річному Девіду Картеру повністю видалили шлунок лише три місяці тому. Минулої осені у нього виявили рак шлунка, і то тільки тому, що має приватну медстраховку завдяки його роботі у сфері фінансів.
Коли у березні минулого року він уперше звернувся до лікаря зі скаргою на постійний кислотний рефлюкс, його, за його словами, “просто виставили за двері”. “Ймовірно, ви надто багато п’єте. Заспокойтеся, і це минеться”, – сказали лікарі.
Через місяць, після того, як він зігнувся навпіл від болю за своїм робочим столом, лікарі спробували направити до вузькопрофільного фахівця. Але мали дев’ять місяців очікування прийому у лікаря. Він здригається при думці про те, що могло б статися, якби він чекав так довго.
Після хіміотерапії та операції життя Девіда вже ніколи не буде колишнім. “Я завжди був великим гурманом. Я люблю смачно поїсти, люблю ходити в ресторани. Тепер я більше не відчуваю голоду — мені доводиться нагадувати собі про необхідність поїсти”, – зізнається він.
Без шлунка їжа потрапляє у тонкий кишечник, тому йому потрібно харчуватися часто й маленькими порціями. “Коли мені сказали, що я більше не потребую лікування, це мало б порадувати мене, але мені було так важко. Лікарі кажуть мені: “Ми думаємо, що вилікували вас, але не можемо сказати напевно”. Залишається тільки чекати і спостерігати. Це дійсно важко. На своїх друзів я дивлюсь із деякою часткою заздрощів».
Вплив сучасного життя
Молодший рак кидає виклик вченим. Дослідники гадають, чому ж так багато молодих людей хворіють на рак? Чи впливає виникнення хвороби те, як ми живемо сьогодні: наше харчування, спосіб життя чи довкілля. І що означає дедалі більша загроза для молоді?
За словами професора Чарльза Суонтона, головного клініциста британського дослідницького центру Cancer Research, сплеск кількості онкодіагнозів не може бути пояснений повсюдним скринінгом або збільшенням кількості людей з генами, які схиляють їх до раку. Ключ до розгадки – у нових видах раку, кількість яких зростає.
Причиною раку травного тракту можуть бути зміни в мікробіомі або їжі, яку ми їмо: наприклад, часте вживання кукурудзяного сиропу з високим вмістом фруктози (підсолоджувач, що міститься в оброблених харчових продуктах, таких як печиво та морозиво), а також інших продуктів з високим ступенем обробки .
Рак молочної залози є найбільш поширеною формою раку у жінок старше 25 років, що, за словами Суонтона, може бути пов’язане з гормональними змінами, пов’язаними з тим, що жінки народжують дітей пізніше або менше годують груддю.
Крім того, приховане запалення в організмі може спровокувати виникнення раку. Оскільки запалені тканини з більшою ймовірністю стануть злоякісними. Присутність різних шкідливих бактерій у кишечнику також може спричинити запалення, яке може призвести до раку.
Найвищі показники раннього розвитку раку відзначаються у Західній Європі, Північній Америці та Океанії. У Південній Кореї спостерігається зростання захворюваності на рак органів травлення на ранніх стадіях, як і в західних країнах з вищим рівнем доходу.
“Південна Корея та Японія схожі в економічному та етнічному відношенні, але спосіб життя південнокорейців ближче до американського та західноєвропейського. При цьому в Південній Кореї спостерігається зростання захворюваності на рак на ранніх стадіях. Тоді як у Японії такої тенденції немає. Це говорить про те, що в раціоні харчування жителів Заходу є щось, що може бути причиною онкології.
Апарна Паріх, доктор медичних наук, доцент кафедри медицини Гарвардської медичної школи та директор відділення колоректального раку у молодих людей у Массачусетській лікарні загального профілю вважає, що важливим є вплив довкілля. “Наприклад, мікропластики – вони поширені повсюдно. Це, безумовно, взаємодія двох факторів: довкілля та способу життя молодої людини”– Зазначає фахівець.
Беккі мав грандіозні плани на життя. Вона працювала корпоративним юристом і працювала цілодобово, щоб накопичити достатньо грошей і звільнитися у 30 років. “Я думала, що буду дуже старанно працювати, а потім – жити своїм життям. І раптово це все зникло – відразу”. У 2021 році вона зламала кісточку під час вечірньої прогулянки, і звичайні аналізи крові показали, що у Беккі рак сечового міхура. Їй було 25 років. “Це був справжній шок. Я навіть не відчувала нездужання”.
Коли вона розповіла своєму начальству про діагноз, їй запропонували виплату, яку вона не мала іншого вибору, крім як прийняти. Зараз, у віці 28 років, Бекка пройшла курс хіміотерапії, променевої терапії, імунотерапії та хірургічного втручання.
Тепер вона майже не розраховує отримати іншу роботу через трирічну перерву в резюме. “Важко вирішити, чи варто шукати роботу і коли саме, знаючи, що за кілька тижнів, місяців чи років здоров’я знову почне погіршуватися”.
Роки, місяці чи тижні? Бекка не має поняття, як їй слід відраховувати залишок свого життя. У неї діагностували рак четвертої стадії, що означає, що він поширився на інші частини тіла. Ніхто не може точно сказати, наскільки ефективним було її лікування чи який прогноз: коли вона питає своїх лікарів, вони розводять руками.
“На даний момент я живу всупереч усім прогнозам лікарів. Молоді люди відновлюються після операцій та процедур набагато краще, ніж літні. Це не те саме, що коли у твоєї бабусі рак”.
