Уночі 21 квітня у віці 88 років помер Папа Римський Франциск – перший єзуїтський Понтифік, перший Папа з Латинської Америки та, ймовірно, останній згідно з таємничим середньовічним пророцтвом, яке десятиліттями тривожить уяву вірян і дослідників. Його смерть у критичному стані після двосторонньої пневмонії стала не лише втратою для католиків, а й збурила хвилю тривоги: чи наблизився світ до Судного дня.
Приводом для страху стала так звана “Книга пророцтв про пап”, яку ще в XII столітті нібито написав ірландський архієпископ Малахій після містичного одкровення під час паломництва до Риму. Текст містить 112 загадкових латинських фраз, що символічно описують кожного Папу Римського, починаючи з 1143 року. Останній у списку – фігура, на ім’я Петро Римлянин (Petrus Romanus), при якому має настати кінець світу – Судний день. obozrevatel.com
“Під час остаточного переслідування Святої Римської Церкви запанує Петро Римлянин, який пастиме свою отару серед багатьох скорбот, після чого місто із семи пагорбів буде зруйноване і страшний Суддя судитиме людей. Кінець”, – йдеться в заключному уривку пророцтва.
Попри те, що офіційно Папа Франциск не носив імені Петро, деякі релігієзнавці вбачають у ньому символічний зв’язок: Франциск узяв ім’я на честь святого Франциска Ассизького, народжене ім’я якого – Джованні ді П’єтро (тобто син Петра). До того ж Франциск – перший Папа з ордену єзуїтів, які завжди мали особливе ставлення до містичних текстів і майбутнього Церкви.
Манускрипт з архіву Ватикану – пророцтво чи підробка
Це пророцтво викликає неоднозначні оцінки. Вперше про нього стало відомо у 1595 році, коли бенедиктинський монах Арнольд де Віон опублікував його у книзі Lignum Vitae, посилаючись на забутий рукопис святого Малахія. Однак святий Бернард Клервоський – головний біограф Малахія – ніколи не згадував про ці пророцтва, що ставить під сумнів їхню автентичність.
Існує навіть гіпотеза, що справжнім автором тексту міг бути не хто інший, як Нострадамус – французький астролог XVI століття, який свідомо приписав авторство святому, аби уникнути церковного осуду. Саме через це документ тривалий час зберігався в таємниці Ватикану.
Скептики стверджують, що список пророцтв надто точно збігався з Папами XVI століття і ставав усе більш розмитим із наближенням до сучасності, що свідчить про можливе фальшування з політичною метою – вплинути на вибори в папському престолі.
