“Самі ТЦК нічого не зроблять,”: екснардеп та військовий пояснив, як збільшити приплив бійців до тисячі на місяць – Новини України

Військовий, колишній нардеп та аеророзвідник Ігор Луценко вважає, що проблема з мобілізацією в Україні – не в самих військкоматах. За його словами, змінювати роботу ТЦК сенсу немає, якщо при цьому не вирішувати значно важливіші питання.

Будьте першими в курсі головного

Додайте «Силу Слова» до улюблених джерел у Google — і наші новини будуть вище у вашому пошуку.

“Має бути така державна політика, яка забезпечить більшу приплив людей до ТЦК, щоб давати нам більше бійців. А самі ТЦК нічого не зроблять, щоб ви там не змінювали. По-перше, нам потрібно зробити пряник, по-друге – батіг. У нас відсутнє і те, і інше”, – сказав Луценко в інтерв’ю Главкому.

Він наводить приклад росії, де солдати, вирушаючи на війну, отримують від 20 до 40 тисяч доларів на рік, плюс регулярну зарплату. Це, за його словами, у рази більше, ніж отримує український військовослужбовець. Тому, якщо ми хочемо залучити людей до армії, потрібні фінансові стимули – і заразом “очищення” самої армії.

“Якщо звільнити з армії величезну кількість алкоголіків, наркоманів, фізично непридатних, яких туди набрали – я не знаю навіщо, то у нас точно з’явиться ресурс, щоб найняти людей, які набагато кращі й адекватніші щодо війни”, – вважає він.

Ще одна проблема – обмежений приплив іноземних добровольців. Луценко каже, що Україна формально не забороняє іноземцям воювати, але насправді не робить нічого, щоб допомогти їм сюди потрапити.

Візова бюрократія, відсутність фінансування, страх Європи перед мігрантами – це заважає залучити людей, які дійсно готові вступити в бій на боці України.

“Як росія робить? Росія приганяє літак до Латинської Америки, набирає людей і до себе щастить. Чи могли б ми так само до Кракова привезти людей і під нашим спостереженням їх завести в Україну, щоб ЄС не хвилювався з цього приводу? Цілком”, – каже Луценко.

Він упевнений: якби Україна створила “зелений коридор” для іноземців і виділила на це бюджет, охочих повоювати за нас було б у рази більше – не десятки на місяць, як зараз, а тисячі.