В Україні суд дав правову оцінку позову військовозобов’язаного, якого вже на наступну добу після проходження військово-лікарської комісії призвали до лав війська та відправили до військової частини. Громадянин наполягав на скасуванні постанови медкомісії, розпорядження щодо мобілізації та наказу про зарахування до списків особового складу.
Утім, судова інстанція не побачила достатнього обґрунтування зазначених порушень і повністю відмовила в задоволенні позовних вимог, повідомляють профільні ЗМІ.
Які вимоги висунув позивач
Під час судового процесу чоловік наполягав на визнанні недійсною довідки ВЛК від 11 лютого 2026 року, а також наказів керівництва ТЦК та військових частин про його мобілізацію й прийняття на службу. Разом із цим він вимагав вилучити його з усіх списків підрозділу та зняти з усіх видів військового забезпечення.
Громадянин доводив, що до територіального центру комплектування його доправили проти волі, а медичний огляд було проведено поверхнево й без надання можливості показати документи про стан здоров’я.
Крім того, він заявляв про наявність низки проблем зі здоров’ям, серед яких розлади зору, наслідки травми лівої руки, посттравматичний стресовий розлад та хвороби хребта, однак комісія визнала його повністю придатним до виконання військового обов’язку.
ВЛК чоловік пройшов 11 лютого, а вже наступної доби його мобілізували та включили до списків особового складу з постановкою на забезпечення.
До яких висновків дійшла судова інстанція
Разом із тим судді не зафіксували підтверджених порушень під час проведення медичної експертизи. Зокрема, не знайшло підтвердження:
– ігнорування конкретних медичних довідок чи діагнозів.
Також судом не було встановлено свідчень або матеріалів про те, що позивача утримували протиправно чи примушували до медогляду силовими методами.
Окремо позивач вимагав визнати протиправним наказ про його зарахування до певної військової частини, проте суд з’ясував, що в цьому підрозділі він фактично служби не ніс і до списків бійців не включався. Через це підстав для задоволення зазначеної вимоги не було.
Водночас до іншого військового формування громадянина було офіційно зараховано 12 лютого 2026 року. Суд підкреслив, що після завершення призову та скерування з боку ТЦК командир військової частини був зобов’язаний видати відповідний наказ згідно з чинними правилами.
Чи повертає скасування мобілізації статус військовозобов’язаного
Окрему увагу суд звернув на те, чи дозволяє скасування акта про призов автоматично повернути особі статус військовозобов’язаного. Було зроблено висновок: щойно громадянина зараховують до частини, він набуває офіційного статусу військовослужбовця, а сама процедура мобілізації є повністю завершеною.
Спираючись на сформовану практику Верховного Суду, судова інстанція зазначила, що навіть визнання дій щодо призову неправомірними саме по собі не скасовує дійсний армійський статус людини. Проте, якщо для цього є передбачені законодавством підстави, військовий має право подати командиру рапорт на звільнення з лав ЗСУ.
У підсумку служителі Феміди визнали позовні претензії громадянина безпідставними та залишили їх без задоволення.
А що ви думаєте про це? Пишіть свою думку в коментарях та поділіться статтею з друзями!
Джерело: obozrevatel.com
Зниження граничного віку мобілізації до 55 років: Корецький дав офіційну відповідь
Передача показань газу по-новому: Нафтогаз змінює правила для всіх споживачів
Народилися в Україні, але служать ворогу: хто приїхав представляти РФ на переговори
СуспільствоНадія Савченко вразила несподіваним зізнанням про чоловіка та дітей: військова розкрила правду
СуспільствоЗбирання гілок і хмизу в лісі: за які дрова українцям загрожує покарання
СуспільствоПереживуть підйом і справжнє щастя: чотири знаки Зодіаку, для яких листопад стане особливимЧитаютьСуспільствоЗниження граничного віку мобілізації до 55 років: Корецький дав офіційну відповідь
ПолітикаПутін готовий зупинити війну: на переговорах в Абу-Дабі озвучили головну вимогу Кремля
Шоу-бізнесСвітлана Білоножко чесно зізналася, чи готова до нового кохання після втрати чоловіка
