“Будь-яка розмова про переговори – це лише шлях до розширення зони окупації”, – Мережа про Путіна та Україну

Експерти зрозуміли, навіщо Карлсон поїхав до Москви і заради якої мети взяв інтерв’ю у Путіна.

Минулого тижня американський журналіст Таккер Карлсон виклав на своєму каналі інтерв’ю з Путіним, в якому російський диктатор присягався і божився, нібито готовий закінчити війну та сісти за стіл переговорів.

Вчора, 12 лютого, Telegram-канал Cynic озвучив свою думку щодо самого інтерв’ю та заяви Карлсона про те, що Путін нібито готовий піти на великі поступки Україною, щоб сісти за стіл переговорів.

Будьте першими в курсі головного

Додайте «Силу Слова» до улюблених джерел у Google — і наші новини будуть вище у вашому пошуку.

Канал дійшов висновку, що Путін навмисне створює ілюзію врегулювання військового конфлікту за допомогою переговорного процесу.

Путін вирішив за допомогою цього інтерв’ю вплинути на тих законодавців у США, хто ще вагається щодо надання Києву нової військової допомоги.

Путін ніколи не говоритиме про світ, а просто пішов на поводу у Заходу, щоб своїми промовами замилити їм очі. Російський диктатор сподівається на те, що “Стомлений Захід” з радістю кинеться благати Київ сісти за стіл переговорів, оскільки Путін “не хоче війни”.

Олію у вогонь підлив і Небензя, який у своєму інтерв’ю американському телеканалу також заявив про готовність РФ сісти за стіл переговорів з Україною, але виходячи з реалій на полі бою.

Cynic зробив висновки, що Путін вимагатиме віддати йому всі території, які зараз перебувають під РФ. Російський диктатор наполягатиме на тому, щоб ці території визнали за Росією. Це і є компроміс “по-путінськи”.

Однак при цьому залишається ще багато невирішених питань щодо позаблокового статусу України, статусу російської мови, питання “денацифікації” та концепція “демілітаризації”.

Насправді виходить так званий “Стамбул – 2”, але у його найгіршому варіанті.

Згідно зі “Стамбулом – 1”, весь Донбас відходить Україні, а Крим перебуватиме у “довгостроковій оренді” у РФ. Наразі питання Криму навіть не порушується.

Щодо НАТО, то Вашингтон і Берлін чітко дали зрозуміти, що Альянс поки що не готовий прийняти Київ. Захід пропонує гарантії безпеки, але Кремль може і це заборонити, нагадавши, що Україна має бути поза всякими блоками та союзами.

Статус російської мови – привід для чергової агресії з боку РФ, оскільки немає чітких метрик, якими можна зрозуміти: чи виконує Україна свої зобов’язання перед Росією з цього питання чи ні.

Питання “демілітаризації” теж розпливчасте: виробництво зброї, бази НАТО на території України, заборона Україні мати зброю Альянсу і таке інше.

Паблік пише, що такий компроміс можливий лише в тому випадку, якщо договір буде підписано між Москвою та Вашингтоном, а не Україною та Росією.

Будь-який двосторонній договір гірший за стамбульський. Будь-який договір між РФ та Україною (+ США, Великобританія, Німеччина, Франція) робить угоду глобальною. Однак, поки в США не пройдуть президентські вибори, рано говорити на цю тему.

На сьогоднішній день Будь-яка позитивна реакція на пропозицію Путіна – це шлях до зменшення зброї Києву з метою розширення зони окупації.