Ліквідація “літаючого радару” ЗС РФ “А-50У” із стародавньої зенітної установки “С-200” – це унікальна операція, вважає Сергій Ауслендер.
Вчора, 23 лютого, РФ втратила вже другий за війну літак далекого радіолокаційного виявлення та управління (ДРЛОУ) “А-50”. Операція щодо його ліквідації – це величезний успіх військових України.
Ситуацію прокоментував у своєму блозі в Telegram російсько-ізраїльський журналіст, воєнкор Сергій Ауслендер:
“Не встиг я, значить, поцікавитися, чим українці завалили А-50, як вони самі ж і відповіли (я припускав, але не був упевнений), що це С-200. Нагадаю, що, за російськими даними, літак був вражений приблизно 250 км від фронту.
Але не все так просто. Дальнобійність комплексу найвища, можливо, найвища у світі. У модифікації, скажімо, “Вега-М” – 250 км. У “Дубни” – до 300 км. Але радар комплексу при включенні в активний режим світить так, що видно з космосу.
Звідси висновок: якщо просто ось С-200 увімкнув радар, навівся і пустив ракети, то кваліфікація екіпажу на А-50 була на рівні сантехніків. Не помітили пуску, а коли виявили ракети, було пізно пити “Боржомі” або відстрілювати теплові пастки.
Я більше схиляюся до версії, що українці – народ вельми креативний, щось із чимось поєднали. Наприклад, радар від “Петріот” із пусковими С-200 або ще чогось складніше: ракети пускають у пасивному режимі без підсвічування мети, а потім врубають станцію і на кінцевій ділянці наводять.
У навколовоєнних пабликах Орди активно форсять версію, що це “дружній вогонь”. Мовляв, своя ППО валить усе, що літає: і своїх, і чужих. Системи розпізнавання, відповідачі “свій – чужий” – все це для ло*ів, мабуть. Їм же приємніше усвідомлювати, що це вони кретини, а не українці так насочилися збивати їхні літаки.
Але як би там не було, два “літаючі радари” за місяць – черговий рекорд цієї війни”.
Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятись від авторської.
