Чому закрилися банки, що буде з грошима вкладників та в якому стані взагалі банківська система в Україні.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) оголосив про масштабний розпродаж активів банків, що знаходяться на стадії ліквідації.
Чому закрилися банки, чи є загроза для вкладів їх клієнтів та наскільки надійною зараз є банківська система України?
Які банки ліквідують?
ФГВФО оголосив про розпродаж активів банків, що знаходяться на стадії ліквідації.
Початкова ціна реалізації всіх лотів складає 15,56 млрд грн.
До цих банків відносяться: МР Банк, Промінвестбанк, Мегабанк, Банк Січ, Айбокс Банк, Укрбудінвестбанк, Банк “Форвард”, КСГ Банк, АКБ “Конкорд”.
“Цього тижня (10-14 лютого) в системі Prozorro. Заплановано продаж активів 9 банків, що ліквідуються Фондом гарантування вкладів.
Початкова ціна реалізації всіх лотів становить 15,56 млрд грн”, – йдеться у повідомленні ФГВФО.
Левова частка виставлених на продаж активів – це права вимоги за кредитними договорами на суму 15,31 млрд грн. Крім того, на торги виставлено: об’єкти нерухомого майна, земельні ділянки та інші кошти на суму 201,67 млн грн, дебіторська заборгованість перед банками на суму 52,76 млн грн.
Водночас експерти кажуть, що ризику банкопаду наразі не існує.
“Більшість з цих дев’яти банків реально не працюють з 2014-2015 рр. Просто фонд гарантування вкладів витрачає багато часу на ліквідацію. Такий порядок, це не робиться швидко.
Процес закриття банків дуже тривалий. Проблема в тому, що активи банків за законом треба продати, і на це йде час”, – каже Олександр Охрименко, президент українського аналітичного центру.
Крім того, за його словами, більшість з цих банків маленькі та закрилися самими їх власниками через неприбутковість.
Лише щодо двох банків – Укрбудінвестбанк та Айбокс Банк рішення було прийнято регулятором, до того ж відносно недавно – у 2023 р. Укрбудінвестбанк було ліквідовано у зв’язку з невиконанням банком вимоги щодо усунення порушень банківського законодавства України, нормативно-правових актів НБУ протягом визначеного строку після віднесення банку до категорії проблемних.
Своєю чергою Айбокс Банк закрився зі скандалом. Рішенню вивести цей банк з ринку передували численні попередження та штрафи, які йому виписував регулятор. НБУ видавав банку попередження за порушення правил фінансового моніторингу, штрафував його на 10 млн грн і навіть відсторонив його посадову особу.
Останній епізод, про який НБУ згадав у своєму рішенні щодо ліквідації Айбокс банку свідчив про його залученість до схем тіньового грального бізнесу.
Водночас, попри війну, банківська система, на думку експертів, працює добре.
“Ліквідація цих банків не впливає на поточну банківську систему та її стан. Вона точно її не погіршить”, – вважає Охрименко.
Що буде з вкладами клієнтів
ФГВФО запевняє, що українці можуть не хвилюватися за свої соціальні виплати (пенсії, стипендії тощо) у разі банкрутства банку, в якому вони обслуговуються. Фонд гарантує повернення коштів з соціальних рахунків.
“Якщо ви отримуєте пенсію, стипендію чи будь-яку іншу допомогу на банківську картку, ці гроші захищено Фондом гарантування вкладів, так само як заощадження на депозиті. Якщо банк потрапляє у скрутну ситуацію, Фонд бере на себе зобов’язання повернути вкладникам їхні гроші”, – зазначили у ФГВФО.
Втім, зазначили там, на повернення грошей зможуть розраховувати лише ті, хто отримує виплати через банки-члени Фонду.
Яким є стан банківської системи?
Українські експерти висловлюють різні думки щодо стану банківської системи України у 2025 р.
На думку Охрименко, попри війну банківська сфера є надійною і банкам можна довіряти.
Своєю чергою Анатолій Дробязко провідний науковий співробітник ДННУ “Академія фінансового управління”, кандидат економічних наук констатував значне зростання прибутковості банківської системи, починаючи з 2018 р. За його словами, найбільший за всю історію спостережень чистий прибуток банків був зафіксований уже після початку повномасштабної війни, у 2023 р. та 2024 р.
Водночас банкіри визначають і ключові ризики, серед яких високі податки, загострення бойових дій, обмеження на кредитні ставки та ризики енергетичної нестабільності.
Так в коментарі Фінансовому клубу Володимир Мудрий, голова Ради Незалежної Асоціації Банків України та голова правління АТ “ОТП БАНК”, назвав війну найбільшим макроекономічним ризиком.
Невизначеність щодо тривалості, масштабу та інтенсивності бойових дій призводить до того, що рушійними силами економічної діяльності є споживання домогосподарств та розвиток оборонно-промислового комплексу”,– сказав він.
Тоді як Сергій Наумов, член Ради НАБУ та голова правління АТ “Ощадбанк”, звернув увагу на енергетичну стабільність. Володимир Пономарьов, перший заступник голови правління Укргазбанку, вказав на конкуренцію за якісних позичальників, а Андрій Соколов, член правління Сенс Банку, наголосив на важливості розвитку клієнтського бізнесу.
На думку багатьох експертів найбільшою проблемою банківської системи є слабке кредитування.
Так, Охрименко каже, що державна програма “Доступні кредити 5-7-9%” працює в основному на рефінансування, а не на видачу нових кредитів.
Своєю чергою Дмитро Гладких головний консультант відділу економічної стратегії НІСД, доктор економічних наук вважає, що усі формальні передумови для активізації банківського кредитування в Україні наразі сформовано: ресурсна база та капітал банківської системи стабільно зростають, частка проблемних кредитів поступово зменшується, темп зростання інвестицій банків у державні цінні папери та сертифікати НБУ не перевищує швидкості зростання кредитного портфеля. На його думку, найвпливовішим негативним чинником кредитування є комплекс воєнних ризиків, що не піддається регулювальному впливу держави.
Віталій Шапран, голова комісії з банківського аналізу Українського товариства фінансових аналітиків, ексчлен ради НБУ зазначив, що кредитний ринок зростає в абсолютних величинах у гривневому еквіваленті, натомість з урахуванням інфляції та поступової девальвації обсяг кредитного ринку залишається статичним. Також, на його думку, кредитний ринок характеризують диспропорції в окремих його сегментах. Зокрема, кредити фізичним особам зростають швидше, ніж корпоративні кредити.
У 2025 р. банки планують працювати над поліпшенням своїх бізнес-моделей.
Економіст Андрій Новак підкреслює, що основою успішного розвитку банківської системи є чіткі правила фінансового моніторингу, зрозумілі та єдині для всіх правила роботи, а також єдині вимоги до фінансових установ.
Співзасновниця фінтех-екосистеми Concord Fintech Solutions Олена Сосєдка зазначає, що українська банківська система розвивається швидкими темпами і потребує адаптації до світових стандартів та вимог сучасності.
Експерти підкреслюють важливість адаптації бізнес-моделей до нових умов, розвитку клієнтського бізнесу, встановлення чітких та прозорих правил роботи, а також підготовки до можливих змін у структурі банківської системи України у 2025 р.
Що ви думаєте про цю новину?
Обговорити у Facebook
