ЗСУ продовжують механізовану наступальну операцію на Курщину, просунувшись углиб на 10 км.
Кадри з геолокацією від 6 та 7 серпня показали українську бронетехніку вздовж траси 38К-030, а це приблизно за 10 км від кордону з Україною.
Аналітики з Інститут вивчення війни заявляють, що ЗСУ прорвали щонайменше дві оборонні лінії ворога та опорний пункт.
Деякі Z-канали пишуть, що під контролем ЗСУ 45 км2 території Курщини, інші стверджують, що українські захисники вже контролюють ситуацію в 11 населених пунктах.
Z-канал “Рибар” стверджує, що на вечір 7 серпня ЗСУ ведуть бої на околицях Коренево та Суджі.
Також під контролем Києва вже КПП Суджа та газорозподільна станція Суджа.
ЗСУ взяли в полон щонайменше 40 військовослужбовців ЗС РФ, а супутникові знімки показали сильні руйнування на КПП Суджа.
Український воєнкор Костянтин Машовець заявив, що 7 серпня окупанти з 71-го мотополку, що базується у Чечні, перебував у Судженському районі. “Кадировці” зазнали великих втрат після вчорашніх атак ЗСУ у Коренівському районі.
Напередодні Путін вирішив провести нараду щодо ситуації у Курській області. При цьому російський диктатор назвав їхню “провокацію” з боку Києва.
Начальник Генштабу РФ Герасимов прозвітував про бої на Курщині, розповівши про фантастичні “втрати” з боку ЗСУ.
В. о. голови Курщини Олексій Смирнов заявив, що ситуацію на своєму контролі тримає особисто Путін. При цьому лише вчора розпочалася евакуація цивільних із місць проведення боїв.
Кремль, ймовірно, прагне збалансувати свої повідомлення з двома суперечливими цілями: дискредитувати Україну на міжнародному рівні за проведення цієї атаки на територію Росії та уникнути розпалювання внутрішньої паніки щодо масштабу, наслідків та потенційних результатів української операції. Проте Кремль ризикує дискредитувати себе серед певних спільнот, мабуть, ігноруючи значущість атаки, представляючи її лише як “провокацію”.
