Останнім часом дедалі частіше лунають звинувачення на адресу Китаю, що саме завдяки йому Росія досі має змогу продовжувати війну проти України і що саме КНР є поміркованим, потайливим, але вельми активним союзником РФ ніж будь-яка інша країна з-поміж явної “осі зла”. Наскільки це насправді так? Давайте розберемося.
Докладніше про це – у матеріалі групи “Інформаційний спротив”.
Насамперед слід знати, що Китай ніколи не відправляв Росії продукції безпосередньо військового призначення. Найчастіше це була продукція подвійного призначення, яка цілком могла бути застосована в цивільному житті, в комерційній діяльності, але також і адаптована для військового застосування. Наприклад, fpv-дрони, які змінили правила сучасної війни.
На сьогодні практично все виробництво fpv-дронів у Росії базується на китайському обладнанні, а також використовує низку елементів – китайських запчастин, оскільки виробити їх у РФ неможливо.
У вересні 2024 року мав почати діяти мораторій щодо обмеження поставок продукції подвійного призначення з Китаю в Росію, пафосно і гучно оголошений тоді Пекіном, але…
Але якщо звернути увагу на те, що протягом серпня минулого року російські окупанти застосували понад 8 000 fpv-дронів (із середньостатистичним показником застосування на добу близько 250), то в серпні 2025 року – вже понад 30 000. При цьому Росія продовжує тотально залежати від Китаю в питаннях поставок як обладнання для виробництва fpv-дронів, так і компонентів для складання, ну і безпосередньо готової продукції.
Не потрібно бути висококласним слідчим, щоб скласти 2+2 і побачити, що жодних обмежень на постачання продукції подвійного призначення для Росії Пекін так і не запровадив, а навпаки – наростив експорт майже вчетверо!
Shahed-136
Згідно з інформацією Головного управління розвідки Міноборони України, озвученою українським ЗМІ в липні цього року, складова китайських електронних компонентів у Shahed-136 досягла 65%. Це пов’язано зі зростанням виробництва дронів-камікадзе в Росії, відсутністю необхідної бази для виробництва необхідних компонентів на підприємствах країни-агресора і гострою залежністю від контрабанди.
На сьогодні головним постачальником необхідних елементів для виробництва знарядь терору і геноциду українців є саме Китай.
Якби Китай закрив поставки продукції подвійного призначення для Росії, як він обіцяв це зробити рік тому, то за категоріями застосування fpv-дронів і Shahed-136 не спостерігалося б такого різкого зростання, ба більше, на низці напрямків у зоні бойових дій був би процес не лише призупинення та гальмування наступу, а й обвалу оборони у російських окупаційних військ. Але цього не сталося.
Важливо розуміти, що влада Китаю цілком і повністю контролює свій приватний сектор, і будь-які поставки проходять ретельну перевірку, що вже свідчить про фактичний, неофіційний дозвіл китайським компаніям постачати Росії високотехнологічне обладнання та компоненти, задіяні у виробництві зброї, який було дано безпосередньо від керівництва країни.
Однак проблема не тільки в fpv-дронах і Shahed-136.
Високотехнологічна продукція
Починаючи з 2022 року китайські компанії активно постачають Росії верстати для розвитку військово-промислового комплексу, а саме орієнтовані на виробництво боєприпасів, військової техніки, компонентів для створення вибухових речовин та іншого. Саме завдяки Китаю Росія після нищівної поразки від України у 2022 році не продовжила шлях деградації, а змогла відновити свій ВПК на рівні ремонту та дрібносерійного виробництва.
Тільки 2023 року з КНР до РФ було відправлено металообробних верстатів, які використовуються у ВПК Росії, майже на $400 млн, що вчетверо більше, ніж 2022 року – трохи більше ніж $90 млн.
Китайські верстати активно застосовуються, наприклад, у виробництві комплексів С-300 і С-400, “Науково-дослідний інститут вимірювальних приладів – Новосибірський завод імені Комінтерну” обладнано китайськими верстатами лазерного різання LF1313 компанії G-WEIKE.
Російські засоби зв’язку та комплекси РЕБ виробляються на Науково-виробничому комплексі “Іскра” з використанням токарних верстатів з пристроєм подачі струму Super P30H китайської компанії Z-MaT.
А Ульянівський механічний завод не зміг би обійтися в питаннях виробництва, ремонту та відновлення засобів ППО “Шилка”, “Тунгуска”, ЗРПК “Панцир”, а також РЛС без радіально-свердлильних верстатів JET-GHD-55 PFA380V від китайської компанії JPW Tools AG!
Продовжувати можна довго, оскільки практично кожне підприємство російського ВПК, від виробництва елементарного fpv-дрона до високоточної і високотехнологічної лінії, тих самих РЕБ, РЛС, ударних вертольотів “Камова” або винищувачів “Сухого”, використовують китайське обладнання. Причому поставок починаючи з 2022 року!
Весь військово-промисловий комплекс Росії тримається на обладнанні з Китаю.
Порох
Було б неправильно не згадати те, що Китай є основним постачальником у Росію компонентів, які відіграють важливу роль при створенні порохів – бавовняної целюлози і нітроцелюлози. Будучи найбільшим виробником цих компонентів, КНР повністю забезпечила РФ необхідним обсягом цієї продукції для виробництва пороху з подальшим зростанням виробництва боєприпасів з довоєнних 500 000 пострілів на рік до понад 2 мільйонів пострілів!
Завдяки Китаю Росія змогла в період із 2022-го до 2023 року ситуативно розв’язати проблему снарядного голоду, а 2024-го заручитися абсолютною підтримкою КНДР у питаннях постачань артилерійських боєприпасів, залежність від чого зберігається у РОВ досі. Але якби снарядний голод російських окупантів 2022-2023 років посилювався б, то театр бойових дій зараз би мав зовсім інший вигляд. А можливо його б і зовсім не було – а була б капітуляція переможеної російської окупаційної армії.
Висновки
Китай, на відміну від КНДР або Ірану, не займається прямими поставками продукції військового призначення Росії. Принаймні – поки що. Але навіть на рівні продукції подвійного призначення підтримка здійснюється настільки серйозна, що це дає змогу країні-окупанту не тільки підтримувати своє виробництво, а в низці випадків і нарощувати.
Патовість ситуації полягає в тому, що Китай, який не є для України дружньою країною від слова зовсім, для нас не повинен ставати відверто ворожим, адже в разі розриву дипломатичних відносин або зовнішньополітичної конфронтації з Пекіном можуть якраз розпочатися поставки військової компоненти в РФ. А це загрожує колосальними проблемами на фронті. Одна справа, коли потенціал КНР сконцентрований на підтримці РОВ продукцією подвійного призначення, а зовсім інша – якщо це будуть прямі відправки ешелонів з боєприпасами і військовою технікою.
У будь-якому разі на майбутнє не варто забувати, на чиєму боці був Пекін у найкровопролитнішій на європейській частині континенту війні – після Другої світової.
