Граки змінили місце ночівлі і тепер їх частіше бачать мешканці інших районів.
У Києві помітили величезне скупчення птахів над Березняками та Русанівкою. Тисячі пернатих кружляли над будинками та вулицями. Дописувачі називають птахів воронами та додають, що їх проліт – явище доволі шокувальне та навіть чимось схоже на кадри з фільмів-жахів. tsn.ua
Експерти одразу поправляють, що хмари птахів – це не ворони, а граки. Та додають, що у цьому немає нічого жахаючого. Просто у місті відбуваються щоденні переміщення граків, які залишилися на зимівлю.
Граки змінили місце ночівлі у Києві
За словами Анатолія Полуди, керівника Українського центру кільцювання птахів, біля столичного зоопарку на минулому тижні надвечір можна було спостерігати кілька великих зграй граків, загальною чисельністю у 5-10 тисяч. Вони влаштовували там “карусель”, кружляли на висоті 200-300 метрів, а потім полетіли у бік Хрещатика.
“У кружлянні птахів нічого страшного немає, навпаки – це заворожуюче дійство, перехожі з задоволенням спостерігали за кружляннями граків. А ось щодо їх перебування на Березняках, то тут важко сказати, чи дійсно граки обрали цей район для ночівлі. На Березняках та Русанівці граки можуть збиратися перед тим, як летіти на ночівлю. Вдень вони кружляють над районом, розсідаються по деревах та дахах будинків, а потім, коли насувають сутінки, збираються у гурт і летять на місце ночівлі. У попередні 3-5 років таким районом були Видубичі, але зараз місце змінилося“, – розповідає ТСН.ua Анатолій Полуда, керівник Українського центру кільцювання птахів.
Летіли до Північного мосту
Від додає, що декілька днів тому, один з орнітологів-аматорів зафіксував переміщення тисяч граків на північ, вздовж Дніпра над Гідропарком, Трухановим островом.
“Я не виключаю, а скоріше всього це так, що граки, які під вечір крутилися над Березняками, зірвалися, і могли згодом полетіли на ночівлю в район Оболоні, до парку Наталка, або ж на острови біля лівого берега, в районі Північного мосту. Для граків відсутність людей непринципова, головне, щоб були дерева, на яких вони ночують. Граки часто міняють райони своєї ночівлі. Колись велике скупчення граків до 50 тисяч протягом десятка років реєстрували у Гідропарку, їх було видно навіть з поїзда метро. Потім вони обрали ще одне “запасне” місце – територію столичного зоопарку. Звідти їх почали проганяти, і вони перемістилися у колишній парк Пушкіна. Три роки тому майже всі граки з Києва літали на ночівлю в районі Видубичів, але зараз щось змінилося, і схоже вони ночують в районі Оболоні. Чому? Відповіді на це немає, її знають лише граки”, – зазначає Анатолій Полуда.
Кількість граків скорочується
Орнітолог пояснює, що граки живуть у Києві за певною схемою: з ранку вони розлітаються по місту, розосереджуються та шукають їжу. Десь о 15:00-16:00 збираються у великі групи у певних місцях столиці, наприклад, на Березняках, і з настанням сутінок зриваються та прямують на місце ночівлі.
“До речі, граків на Березняках, якщо судити з фото, збирається суттєва кількість – орієнтовно 10 тисяч. Загалом, у Києві останніми роками зимує приблизно 60-80 тисяч граків. Загальна тенденція така, що гніздова популяція граків в Україні скорочується. Зокрема, у Київській області, згідно нашим дослідженням, чисельність гніздового угруповання за останні 30-40 років скоротилася більш ніж у 10 разів“, – зазначає Анатолій Полуда.
Орнітолог додає, що однією з головних причин цього є використання посівного матеріалу, найчастіше кукурудзи, який протруєний небезпечними пестицидами.
Скільки тисяч граків зимує у Києві
“До Києва прилітають на зимівлю граки зі сходу України, з південної частини європейської території Росії і, навіть з Західного Казахстану. Скільки їх у Києві цього року зимує – точно важко сказати, але не менше 50-60 тисяч. Хоча у 1980-1990 роках їх кількість становила близько 120-140 тисяч. Щоб отримати більш-менш реальну цифру зимуючих у місті граків, треба залучити десяток спостерігачів і “розставити” їх в місцях де “проходять” головні коридори добових переміщень птахів. Адже на ночівлю птахи прибувають з різних напрямків і одній людині важко все відстежити”, – підсумовує Анатолій Полуда.
