З посольства — у двірники: історія сум’янина, який вільно говорить вісьмома мовами

З посольства — у двірники: історія сум’янина, який вільно говорить вісьмома мовами Різне

Зараз ранок Сергія Гробового розпочинається о шостій, чоловік працює двірником і каже: подобається працювати на повітрі та спілкуватися з людьми.

Життєвий шлях мешканця Сум Сергія Гробового схожий на сюжет пригодницького фільму: здобуття юридичного фаху, дипломатична служба в посольстві Кувейту та доленосна зустріч із майбутньою дружиною з Пекіна. Проте зараз його життя має зовсім інший вигляд: о шостій ранку він починає свій робочий день як двірник. Сам Сергій у такій зміні діяльності бачить лише плюси: каже, що робота просто неба та щоденна комунікація з містянами приносять йому справжнє задоволення.

🔗 Джерело: https://bbcccnn.org/z-posolstva-u-dvirnyky-istoriya-sum-yanyna-yakyy-vilno-hovoryt-vismoma-movamy/
© Сила Слова

Історію сумського двірника-поліглота розповідає Суспільне.

«Мій робочий день розпочинається о 6:00, а закінчується коли як: може о 17:00, може о 18:00. Вихідних немає», — пояснює чоловік.

Будні сумського комунальника

Сергія Гробового щодня можна побачити в центральній частині Сум — він дбає про чистоту вулиць і про комфорт та затишок містян.

«До моїх обов’язків входить взимку прибирання снігу, треба довбати кригу, щоб люди не впали. А влітку я садівник, навесні саджаю квіти, овочі, допомагаю бабусям стареньким», — каже двірник.

Сергій Гробовий на роботі / © Суспільне

Сергій Гробовий на роботі / © Суспільне

Поліглот на дипломатичній службі

Сергій розповідає: народився в Сумах. Його дідусь — кореєць, тому культура і мова цієї країни серед тих, що цікавлять чоловіка. Навчався в школі №4. Був старшою дитиною в родині й почав працювати з 14 років, щоб допомогти мамі. Закінчив Херсонський факультет Запорізького юридичного інституту, тому знається на історії і правознавстві. Розповідає: раніше працював охоронцем у київському метро, аж раптом з’явилася нова робота.

«Прийшов високий чорнявий чоловік, почав щось питати, слово за слово, він сказав: „У нас є вакансія в посольстві Кувейту, прийди на співбесіду до посла“», — пригадує чоловік.

Так Сергій здобув посаду працівника господарського відділу в консульстві, також допомагав послу з побутовими справами. Коли в Україні змінився посол, Сергій повернувся до Сум і почав працювати двірником.

«Подобається на повітрі, подобається спілкуватися з людьми, приносити їм задоволення. Якщо чисто — вони дякують мені за працю».

Інтернаціональне кохання

Прибираючи вулиці, розповідає Сергій, познайомився зі своєю дружиною. Разом із Лізою, яка приїхала з Пекіну на навчання, у серпні 2025 року створили інтернаціональну родину.

Сергій та Ліза / © Суспільне

Сергій та Ліза / © Суспільне

«Прибирав на Жовтневій, зараз Покровська, і побачив — дві красуні стоять. Китайською сказав „Ніхао“, тому що я поліглот, вісім мов знаю. I can speak English… Також польською говорю, німецькою, арабською», — каже Сергій.

Ліза / © Суспільне

Ліза / © Суспільне

«Коли я тільки приїхала, бачила його. Він не соромився, привітав мене, і я: „О!“. Ми трохи познайомилися, спілкувалися. Я дізналася, що він теж любить мову і любить спілкуватися», — пригадує Єлизавета.

Сергій та Ліза люблять читати, особливо українських класиків, дивляться фільми, люблять музику. Часто, розповідає подружжя, відвідують сумську філармонію. Днями Сергію вручили там грамоту — за популяризацію закладу і культури. Також подружжя постійно вдосконалює знання мов.

«Спочатку англійську в школі вивчав, але не бачив сенсу. А коли приїхали американські місіонери-християни, почав спілкуватися, і міг тільки сказати, що мене звуть Сергій. Стало соромно — і за пів року вивчив середній рівень, міг вільно спілкуватися з ними», — пояснює чоловік.

Сергій та Ліза / © Суспільне

Сергій та Ліза / © Суспільне

Сергій говорить: знайомить дружину з українською культурою. Ліза любить носити українські хустки та обожнює місцеві страви.

«Я завжди їла „хімію“ на Батьківщині. Найсмачніше — суп, борщ, харчо, пельмені, вареники і молоко», — каже дружина Сергія.

Громадське визнання: позитив, що виходить за межі роботи

Артдворик на Воскресенській — одне з місць, де Сергій регулярно підтримує чистоту.

«Він дуже оригінальний. У ньому є щось таке незвичне для типового сум’янина. Але це незвичне акцентується в нього на добрі. Коли я спілкувався з ним — він з таким добрим посилом, я ціную і дивуюсь цьому. Сергій багатенько нам у дворі прибирає, але для нього головне не зробити роботу, він завжди залишає після себе позитив», — говорить місцевий мешканець Сергій Гуцан.

«Частенько я цю пару бачу у філармонії, вони разом сидять, дуже цікаві, веселі. Я не знав, що Єлизавета з Китаю. Дуже приємна пара, і завжди їх тепло зустрічають у філармонії», — каже місцевий житель Сергій Замченко.

Літературно-музичний захід для переселенок / © Суспільне

Літературно-музичний захід для переселенок / © Суспільне

Місце, де теж часто можна їх зустріти, каже подружжя, це благодійний фонд «Карітас».

На фото — літературно-музичний захід для переселенок, у якому Сергій і Ліза взяли участь.

Сергій та Ліза / © Суспільне

Сергій та Ліза / © Суспільне

«Раніше він був на локації на вул. Ярослава Мудрого, потім прийшов до нас десь пів року тому. Сказав, що хоче допомагати будь-якою роботою. Допомагав з прибиранням листя, допомагав організовувати різні заходи, розповів, що у нього талановита дружина, яка теж може надавати допомогу. Вони долучалися, коли ми писали Всеукраїнський диктант, організовували різні культурні заходи про Китай», — зазначає фахівчиня БФ «Карітас Суми» Ірина Недбай.

В.о. міського голови Сум вручив Сергію Гробовому нагрудну відзнаку і подяку — за вагомий внесок у розвиток житлово-комунального господарства Сум.

Раніше ми писали про 63-річного китайського двірника, який почав займатися балетом лише десять років тому, і став живим прикладом того, що ніколи не пізно йти за своєю мрією

Рейтинг статті