На жаль, ця історія не має хепі енду, але ми закликаємо не проходити повз, коли бачите людину у біді, й обов’язково підтримувати наших захисників.
19 березня обірвалося життя колишнього військового 205-го батальйону Територіальної оборони Віталія Лашевича “Грейдера”. Напередодні українці зібрали для захисника півтора мільйона гривень, після того як працівник ТСН.ua зустрів захисника в одному з переходів Києва.
На захист України Віталій став одразу після початку повномасштабного вторгнення. Брав участь в обороні Київщини, Лимана, Соледара, Бахмута та Сєвєродонецька, де отримав важке поранення. Про те, як українці допомогли військовому, його плани та мрії, які, на жаль, не здійсняться, йдеться в ексклюзиві Аліни Туришин ТСН.ua.
“Грейдера” більше немає. З болем повідомляємо, що 19 березня раптово обірвалося життя 61-річного Віталія Лашевича – ветерана війни та колишнього військового 205 батальйону Територіальної оборони України. Саме його наш колега півтора місяці тому помітив у метро, коли він просив у небайдужих перехожих гроші на життя. Згодом українці назбирали на його лікування та покращення умов життя півтора мільйона гривень за лічені дні.
20 березня мав вийти зовсім інший матеріал, де “Гредер” жартував, що тепер він – мільйонер і розповідав, куди збирається витратити кошти. В пам’ять про Віталія Лашевича ми хочемо розповісти про його плани та мрії, яким здійснитися тепер, на превеликий жаль, вже не вдасться.
Попри вік пішов на фронт
Не вагаючись і, попри свій поважний вік, він став на захист України одразу після початку повномасштабного вторгнення. Тоді Віталію Лашевичу саме виповнилося 59 років.
Пройшов усі пекельні точки фронту
Спершу – оборона Київщини. За словами побратимів, Віталій Лашевич був одним із кращих мінометників. Пройшов усі найгарячіші точки фронту: важкі бої за Лиман, Соледар, Бахмут, Сєвєродонецьк, де отримав важке поранення.
З лікарні Віталій, буквально, втік, не дочекавшись повного одужання, та продовжив знищувати окупантів. І навіть на свій День народження влучив у склад боєприпасів ворожої армії, що стало для нього найкращим подарунком. Побратими “Грейдера” пам’ятають його сміливим і відважним воїном. Він їх навчав та дбав, як про власних дітей.
“Грейдера” в певний період покинули усі
Але після фронту життя “Грейдера” перевернулося, коли за рішенням ВЛК та за граничним віком він був виведений поза штат і звільнений з військової служби. За логікою, людина, яка нас захищала, мала отримати гідне життя. Натомість ексвійськослужбовець зіштовхнувся з пеклом бюрократії та опинився сам на сам зі своїми проблемами.
Перше знайомство з Віталієм
Наш колега режисер монтажу Ян зустрів Віталія Лашевича в одному з переходів метро, де “Грейдер” просив кошти на ліки та їжу, як виявилося, колишній військовий не міг ніяк отримати відповідні документи, щоб податися на МСЕК та отримувати виплати.
Українці закрили збір для захисника за лічені дні
Читачі ТСН.ua та небайдужі люди буквально за тиждень назбирали “Грейдеру” півтора мільйона гривень. Багато хто з вас просив передати йому, що він не сам, що українці поруч, дякували та бажали якнайшвидшого одужання.
І в другу річницю повномасштабного нападу Росії на Україну, 24 лютого, ми поїхали додому до Віталія. Маленький будинок, природа та багато собак, яких чоловік врятував з фронту. Одну з них назвав “Соледар” на честь міста поблизу Бахмута, в обороні якого безпосередньо брав участь.
Передавання коштів
5 березня ми офіційно передали усі зібрані кошти Віталію Лашевичу. Чоловік мріяв облаштувати свій будинок, який йому придбали його ж побратими, й планував допомагати бійцям на фронті.
Про що мріяв “Грейдер”
Віталій Грейдер мав хворе серце, пухлину у головному мозку та проблеми зі спиною. Ми знайшли йому лікарів, які були готові допомогти з лікуванням абсолютно безкоштовно. За кілька тижнів до смерті в “Грейдера” був передінфарктний стан.
Він викликав швидку медичну допомогу, а згодом йому встановили два стенти для серця – так звані, “металеві каркаси”. Своєчасне встановлення стента може запобігти виникненню інфаркту, а якщо інфаркт вже стався – імплантація стента у просвіт судини може врятувати життя.
А вже 20 березня захисник мав починати лікування пухлини головного мозку. За кілька днів до цього він приїхав у Київ та проживав у свого друга. Однак, ввечері 19 березня, його життя раптово обірвалося. Точні причини смерті наразі невідомі, за справу взялася поліція. Всі деталі стануть відомі після розслідування.
Ми щиро вірили, що життя нашого захисника ось-ось зміниться на краще. На жаль, ця історія не має хепі енду, але ми закликаємо не проходити повз, коли бачите людину у біді, й обов’язково підтримувати наших захисників зараз, аби потім не було запізно. Вічна пам’ять Віталію Лашевичу.
