Прикмети наших пращурів
Ставити освячену вербу у воду не потрібно, бо вона зацвіте — її зберігають у сухому вигляді, зазвичай — у кутку за іконами, але це не обов’язково. Збергіають вербу цілий рік, до наступної вербної неділі.
Ви можете зберігати її будь-де, головне зробити так, щоб вона не опинилася під ногами й не зламалася, коли всохнеться.
У чистий четвер можна зробити відвар з верби, яким потрібно вмитися. Згідно із прикметами, така процедура принесе міцне здоров’я та багато сил.
Вербову гілку можна використати й під час приготування святкових страв. Нею можна користуватися при випіканні м’яса в ролі зубочистки, а також, нею можна прикріпити декор на Великодню паску.
У давнину їли вербові котики із освяченої гілки – щоб не боліло горло. По одній-дві китиці їх їли жінки, які не могли завагітніти.
Освячені гілочки носили на цвинтар або на поля – щоб вберегти землю від грому, блискавки, посухи чи навпаки сильних повеней.
Минулорічні засохлі гілочки спалюють із молитвами вдома чи у церкві або складають у лісі біля верби. Попіл верби краще висипати під дерево у саду або на вулиці біля свого будинку. Якщо на гілці є молоді пагони, то можна висадити її у землю на березі річки або у лісі.
