Світ очікує, що після інавгурації Дональда Трампа 20 січня 2025 року можливе припинення вогню, тоді як найбільш ранньою датою виборів в Україні називають 25 травня. Фокус дізнався, за яких умов відбудуться президентські вибори та чи може це відбутися вже наступного року.
Припинення вогню та скасування воєнного стану в Україні може бути 20 січня 2025 року, а вже 25 травня в країні можуть бути проведені вибори. Принаймні саме такі сценарії малює британський журнал The Economist.
Проте, за інформацією журналістів, Офіс президента заперечує підготовку до виборів. Більшість джерел видання скептично до цього відносяться, зокрема через організацію та питання їх легітимності. Тим не менше, британці впевненні, що підготовчий процес вже розпочався — мобілізуються регіональні виборчі штаби й почалася робота по пошуку кандидатів.
В свою чергу, радник глави Офісу президента Михайло Подоляк вважає, що заяви у ЗМІ про можливість проведення виборів у 2025 році роблять для того, щоб змусити Україну не чинити опір у війні проти Росії. За його словами, примус України до того, щоб не чинити опір, описано у всіх планах щодо війни, про які говорять у західних медіа.
“Віддайте територію, не вступайте до НАТО, проведіть вибори під час війни… Все це базується на тому, що “давайте змусимо Україну”, — каже Подоляк.
Крім того, він зауважив, що заяви про проведення виборів під час війни можливі, “коли ти живеш у фентезі” і “хочеш, щоб ракета прилетіла у виборчу дільницю”.
Україна проводить підготовку до виборів?
Конституція України забороняє проведення виборів під час воєнного стану, нагадує політичний експерт, голова “Комітету виборців України” Олексій Кошель.
“Я виключаю будь-які вибори під час воєнного стану, але ми бачимо що в політичних колах дискусія навколо цієї теми триває. Щобільше, окремі високопосадовці дозволяють собі достатньо вільно тлумачити норму основного закону. Зокрема, голова Верховної Ради пан Стефанчук дозволив собі досить вільно коментувати Конституцію України. Він навіть заявляв, що Конституція не передбачає заборони, а мовляв, заборону на проведення виборів передбачають лише закони про правовий режим надзвичайного й воєнного стану. Розуміємо, що змінити закон — це лише 226 голосів, монобільшість може це зробити сьогодні на завтра”, — каже Фокусу Кошель.
Він не виключає, що може бути обраний сценарій проведення виборів навіть під час війни. Експерт бачить декілька сигналів, що свідчать про можливу підготовку:
- активізація роботи окремих партійних штабів у регіонах;
- кампанія влади з надання фінансової підтримки громадянам
- публічна обіцянка доплати усім вчителям
- заява Зеленського про певні доплати для окремих категорій українців на зимовий період.
“Як для мене, такий формат великої щедрості в період війни, коли реально не вистачає грошей на Збройні сили, дрони й багато інших важливих речей, може свідчити лише про підготовку до виборів. І це може бути достатньо успішна кампанія, яка суттєво може вплинути на позицію представників влади під час виборів”, — пояснив експерт.
Кошель наголосив, що ця кампанія розвивається за всіма законами політтехнологічного жанру, коли з виплат намагаються побудувати “цілий серіал” — спочатку відбувається дискусія, обговорення щодо доцільності виплат, зʼявляються деталі, як працюватиме механізм, де та хто може отримати гроші. Паралельно йде дискусія, коли громадяни заявляють, що відмовляться від грошей на користь ЗСУ.
“І повірте, в перші дні виплат у нас буде велика дискусія про те, яким військовим підрозділам і на що саме перераховувати ці виплати. Тобто політтехнологи добʼються свого ефекту, коли увага до цих виплат буде достатньо велика”, — зазначив він.
Електоральна nараноя: чи відбудуться вибори вже 25 травня?
Політолог Володимир Фесенко заявив, що чутки про можливі вибори в Україні 25 травня та припинення воєнного стану 20 січня 2025 року — є думкою опозиційного середовища.
“Опозиційне середовище за час війни вже як мінімум втретє переживає електоральну nараною. Це викликано Трампом, перш за все. Жодних підстав всередині України для виборів на цей момент немає, і я не бачу як мінімум на найближчі місяці”, — сказав Фокусу Фесенко.
Він спілкувався з автором статті The Economist, і той зауважив, що не всі терміни в статті були вірно перекладені українською мовою. Зокрема, він писав не про те, що вибори в Україні будуть 25 травня, а про чутки щодо їх можливого проведення.
“Теоретично можуть відбутися вибори, але при ідеальному збігу обставин. Щоб вибори відбулися в травні, війна має закінчитися до кінця року. Я на цей час не бачу жодних передумов для завершення війни найближчим часом. Трамп цього хоче, безумовно, але зверніть увагу, про жодні 24 години на закінчення війни зараз немає розмов взагалі”, — наголосив експерт.
За його словами, раніше в штабі Трампа оптимістично говорили про те, що найближчим часом почнуть переговори, аби вже до 20 січня була угода про завершення війни. Нині ж розмови зовсім інші. За заявою прессекретаря перехідної адміністрації Трампа, новообраний лідер США хоче, аби 20 січня Україна та Росія сіли за стіл переговорів. На думку Фесенка, на перемовини піде щонайменше 2-3 місяці.
Якщо в найкращому випадку десь до весни домовляться про завершення війни, тоді так, вибори теоретично можуть відбутися не раніше травня або влітку, хоча, на мій погляд, це теж, скажімо так, не зовсім коректно і доцільно”, — зауважив він.
Фесенко заявив, що вирішальний чинник у проведенні виборів — закінчення війни. Проте є ще одна проблема — неготовність української державної системи до виборів. Зокрема, немає механізму, яким чином забезпечити голосування мільйонів українців, які перебувають за кордоном. Потрібно оновити реєстр виборців, аби зʼясувати, де хто перебуває. На технічну підготовку до виборів може знадобитися від кількох тижнів до місяців. Також важливим є визначення законодавчих питань, як саме відбуватимуться вибори, особливо це стосується парламентських та частково місцевих. Ба більше, потрібно знайти гроші, з чим зараз великі проблеми.
Проведення виборів у травні — ідеалістичний, супероптимістичний варіант, який можна реалізувати лише при певному збігу обставин, та якщо війна швидко завершиться. На думку політолога, якщо навіть війна закінчиться навесні, що під великим питанням, то реально вибори можуть відбутися не раніше осені. Адже доцільно їх обʼєднати з місцевими, які, за Конституцією, будуть наприкінці жовтня.
“До жовтня можна підготуватися. У такому разі виборча кампанія має розпочатися наприкінці серпня. До цього часу можна буде підготуватися організаційно, технічно та фінансово”, — додав Фесенко.
Політичний аналітик Геннадій Друзенко зауважив, що The Economist називає дату 25 травня через те, що це 90 днів від інавгурації Трампа, тобто йде розрахунок на те, що на момент 20 січня буде завершений воєнний стан. Тоді як за Конституцією вибори зобовʼязані провести після закінчення воєнного стану.
“У нас всі основні органи — президент, парламент, місцеві голови й ради — прострочені, у всіх вийшов конституційний термін”, — заявив Фокусу Друзенко.
Своєю чергою Кошель розповів, що дату 25 травня він зустрічав в експертних колах ще два місяці тому.
“Я думаю, що це був один із розрахунків влади на реалістичну дату проведення виборів. Очевидно, ця дата базувалася на ймовірній перемозі Трампа, замороженню бойових дій до Нового року та підготовчому періоду до виборів, який має зайняти не менше, ніж пів року”, — сказав експерт та уточнив, що вважає це достатньо умовною датою.
Швидкий формат проведення виборів — найгірший сценарій
На думку Кошеля, швидкий формат проведення виборів — найгірший сценарій, адже сьогодні спостерігаються серйозні технічні перешкоди. Йдеться про державний реєстр виборців, коли кожен третій проживає не за адресою. Ба більше, для українців, які зараз перебувають за кордоном, буде складно організувати голосування.
Крім технічних, є перешкоди зовсім іншого характеру. Це можливість брати активну участь у виборах українським військовим. На сьогодні довіра до Збройних сил становить понад 90%, за різними опитуваннями. Це на 20% більше, ніж до Православної церкви. Такого рекордного рівня довіри ніколи не було в українській історії”, — заявив Кошель.
Він вважає, що політичні партії, до яких увійдуть авторитетні українські військові, матимуть феноменальні показники на виборах. Також експерт переконаний, що в парламенті понад 50% новообраних депутатів можуть становити люди, які мають або бойовий досвід, або серйозно волонтерили.
На його думку, прискорений формат проведення виборів може мати на меті зменшити вплив військових на виборчий процес, адже демобілізація буде повільною, не розпочнеться відразу після замороження війни, а аж після мирних домовленостей.
