“Втрачене, але не забуте”: Дар’я Астаф’єва стала героїнею викраденого шедевра –

Представники творчих професій борються за культурну спадщину України, запустивши проект “Вкрадене мистецтво…”.

У відповідь на спробу РФ знищити українську культурну спадщину, коли викрадають предмети мистецтва на всіх тимчасово окупованих територіях України, було запущено мистецький проект “Вкрадене мистецтво…”. Про це повідомляє ресурс mmr.ua.

Будьте першими в курсі головного

Додайте «Силу Слова» до улюблених джерел у Google — і наші новини будуть вище у вашому пошуку.

З цією ініціативою виступили фольклористка Ірина Сізік та режисер анімації Марія Духовна Лічко. Мета проекту – показати, що вкрадене – не означає забуте.

Із Херсонського художнього музею ім. Олексія Шовкуненка було викрадено понад 10 000 витворів мистецтва.

Українська артистка Даша Астаф’єва взяла участь у колоритній фотосесії, перетворившись на героїню вкраденої росіянами картини українського художника Михайла Брянського “Портрет дівчини у вишиті сукні” ХІХ століття.

Примітною є також історія відтворення сорочки, зображеної на полотні. Її вишила фахівець із історії костюма Ірина Микутська під час окупації Херсона. Вона згадує: “Коли я вишивала цю сорочку, мріяла, що знову водитиму екскурсії по вільному Херсону”.

Ще коли картина знаходилася в музеї, Ірина Микуцька розповідала, що особливістю портрета є різнобарвне намисто та сережки, мабуть, “дівчина на виданні”, до того ж вишивка на сукні – не звичний хрестик. За її словами, хрестик прийшов в Україну не раніше середини XIX століття, а загальноприйняте вишиване вбрання українців – це близько 200-250 видів ручних швів. І на картині Брянського можна побачити, які шви використовувалися в ті часи. За словами Микуцької, можна проводити окремі дослідження кожного візерунка на вишиті сукні дівчини з портрета.

Марія Духовне Лічко повідомила, що арт-проект є спробою в режимі реального часу відповісти на прагнення агресорів знищити українське культурне надбання. В даному випадку формат віртуальних, але при цьому “живих” копій картин дозволяє донести важливе посилання: втрачене, але не забуте.

Ще однією метою проекту є надання допомоги Херсонському художньому музею імені Олексія Шовкуненка. Анімації покликані привернути увагу до цієї установи культури, яка потребує підтримки після розграбування окупантами РФ.