Для України важливо знищити якнайбільше російських систем оборони до того, як прибудуть перші винищувачі F-16.
В останні дні ВСУ не лише змогли стабілізувати фронти на Донбасі та на північ від Харкова, а й активізували удари по контрольованій Росією глибинці.
Вражає, що остання серія ударів спрямована насамперед проти “очей” російської військової могутності – радіолокаційних систем противника та пов’язаних з ними засобів протиповітряної оборони. З 20 квітня було здійснено щонайменше десяток серйозних атак на такі об’єкти, причому половина з них – за останні сім днів.
Про це пише одна з найбільших швейцарських газет Neue Zürcher Zeitung.
Не всі ці атаки були успішними, але загалом Росія зазнала великих втрат. До цього додається гірке усвідомлення Москвою те, що її власна протиповітряна оборона стає дедалі більше дірявою.
Це, своєю чергою, полегшує наступні атаки. Для України, ймовірно, не в останню чергу важливо знищити якнайбільше російських систем оборони до того, як прибудуть перші винищувачі F-16, і таким чином зробити повітряний простір безпечнішим для західних літаків.
Знищення російської системи оборони сучасного типу “С-400” у районі Донецька минулого тижня було особливо вражаючим.
Наглядовий безпілотник зміг без перешкод зняти, як одна за одною пускові установки та відповідний радар згоряють у вогні. Російський підрозділ випустив кілька ракет-перехоплювачів, щоб відбити атаку, але безрезультатно. Українці використали балістичні ракети малої дальності типу ATACMS. Вони випускаються у кількох випадках, у разі використовувалася боєголовка з касетними боєприпасами. На відео з безпілотника видно, як міні-бомби, що містяться в них, розлітаються по колу на великій площі, вибухають і розпалюють інферно.
Українці використали той самий метод в іншій атаці на околиці обласного центру Луганська у вівторок увечері. Принаймні на нових супутникових знімках видно сліди великої пожежі діаметром півкілометра на військовому аеродромі.
Атака, очевидно, була спрямована на дві мобільні радарні установки, які ще були видні на попередніх супутникових знімках Поки невідомо, чи їх знищили.
Для росіян це буде гірка втрата, оскільки радарний комплекс “Небо-М” не тільки дуже дорогий, а й важко замінити. Небо-М” використовується для виявлення руху ракет та літаків на відстані 600 кілометрів. Це покриває половину України.
Протягом кількох місяців точилася боротьба за американські ракети ATACMS. Уряд Байдена вперше поставило близько двадцяти таких ракет восени минулого року, але незабаром їх було витрачено. Тільки навесні цього року було здійснено нові поставки, але вже набагато більші. Вперше до їх складу увійшли ракети з удвічі більшою дальністю (300 кілометрів). В останні тижні українці використали їх для бомбардування двох військових аеропортів у Криму. В обох випадках їм удалося знищити частини зенітно-ракетних комплексів “С-400”.
Радіолокаційний комплекс Ай-Петрі у Криму (розташований на горі пост спостереження, створений ще за радянських часів і використовується також для дальньої розвідки) також зазнав обстрілу в середині травня.
Командир надсекретного об’єкта зазнав смертельних поранень. В даному випадку, ймовірно, використовувалися крилаті ракети британсько-французького типу Storm Shadow. Крім того, за непідтвердженими даними, які деякі експерти вважають правдоподібними, минулого тижня у гавані Севастополя українцям вдалося потопити ракетою ATACMS військовий корабель “Циклон”.
З того часу від нього не залишилося і сліду. Корвет так званого класу “Каракурт” був однією з небагатьох платформ, з яких Росія могла обстрілювати Україну крилатими ракетами морського базування.
Росіяни не сумнівалися, що цей корабель перебуває у небезпеці. Після попередньої атаки, в ході якої було пошкоджено корабель того ж типу, Москва вивела два кораблі, що залишилися, “Циклон” з Чорного моря і доставила їх у безпечне місце внутрішніми каналами в Каспійському морі.
Усі згадані тут атаки було здійснено за допомогою західної зброї. Їхнє успішне розгортання показує, наскільки вони важливі і як багато користі могли б принести українцям раніше, якби їхнє постачання не було затримано.
Для американських ATACMSдля британсько-французьких Storm Shadows, для німецьких високоточних артилерійських боєприпасів та багато іншого
діє правило, згідно з яким вони можуть використовуватись лише для атак у межах міжнародно визнаних кордонів України.. Цілі на російській території поки що табу.
Президент Франції Емманюель Макрон став першим главою держави великої країни НАТО, який висловився за пом’якшення цього обмеження під час спільного виступу з канцлером Німеччини Олафом Шольцем у вівторок увечері.
Макрон закликав зробити виняток для “військових об’єктів, з яких атакують Україну”. Це виключить удари, наприклад, на російські нафтопереробні заводи, а також, ймовірно, на об’єкти військової логістики.
Таким чином, західні уряди просуваються до нового регулювання. Після транскордонних російських атак на Харківську область представники урядів інших країн, включаючи Великобританію, Швецію, Польщу та країни Балтії, останніми днями вже висловилися за пом’якшення заборони.
З такою самою вимогою нещодавно виступив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. Однак поки що нічого не вирішено, оскільки в західному Альянсі відсутній консенсус.
В будь-якому випадку головною стороною, що вагається, є президент США Джо Байден. Якби він виявив більше гнучкості та дозволив використовувати ATACMS проти певних цілей у Росії, це викликало б перелом у всьому НАТО.
У внутрішньоамериканських дебатах держсекретар Ентоні Блінкен,
схоже, перейшов до табору прихильників. Як пише The Washington Post, під впливом останніх подій Байден також розглядає можливість послаблення заборони на розгортання.
Проте на даний момент в українців пов’язані руки – якщо вони помітять розгортання російських військ по той бік кордону, то єдиним виходом для них буде використання власних безпілотників-камікадзе, набагато слабшої зброї.
Однак вони також використовують ці безпілотники для ураження радіолокаційних систем: за останні дні Україна неодноразово атакувала російські системи раннього попередження типу “Воронеж-ДМ” та пошкодила одну з них на Півдні Росії.
Ще одну атаку зазнав об’єкт на Південному Уралі. Безпілотник встановив новий рекорд дальності польоту: він подолав щонайменше 1500 км.
У Росії всього дев’ять станцій радіолокацій “Воронеж”,
розкидані по всій країні. Вони використовуються для раннього виявлення ворожих ракет середньої та міжконтинентальної дальності.
Це не відіграє жодної ролі у конфлікті в Україні, тому Київ не має прямої вигоди, якщо ці системи вийдуть з ладу. Однак, очевидно, мета полягає в тому, щоб продемонструвати Кремлю, що українські безпілотники можуть завдати шкоди Росії на стратегічному рівні.
