Нововведення запрацює 30 вересня.
Україна в межах угоди щодо CRS (Common Reporting Standard) почне обмінюватись інформацією про банківські рахунки своїх громадян зі 123 країнами світу
Передусім ці нововведення має на меті боротьбу з ухиленнями від сплати податків.
Спершу це торкнеться незначної кількості українців: тих, хто має на рахунках від мільйона доларів та власників нових рахунків. Проте у 2025 році коло людей, які потраплять під перевірки суттєво зросте.
Зокрема зачепить й біженців, які отримують соціальні виплати в країнах перебування і продовжують працювати в Україні дистанційно.
30 вересня 2024 року – обмін даними про нові рахунки, відкриті після 1 липня 2023 року, та рахунки фізичних осіб із високою вартістю (понад 1 млн доларів станом на 30 червня 2023 року);
30 вересня 2025 року – про рахунки з низькою вартістю (менше ніж 1 млн доларів станом на 30 червня 2023 року) та рахунки організацій із залишком або вартістю, що перевищує 250 тис. доларів.
Поки що обмінюватись будуть інформацією, яку отримано з 30 червня 2023-го і до кінця минулого року. Стосуватиметься це тільки невеликої кількості рахунків. І тільки у 2025-му розпочнеться наступний етап, який зачепить решту рахунків.
Більшості українців перевірка торкнеться тільки у 2025 році, коли податкова отримає дані за 2023 рік.
Українці отримають CRS-1 анкети, в ній зазначать персональні дані, а також вкажуть, в яких державах у них є податкове резидентство та який податковий номер вони мають у цій країні. Тобто щоб дані з України відправили в Німеччину, треба, щоб українець у своїй анкеті вказав податкове резидентство Німеччини, а також свій ІПН там.
Якщо людина приховала дані щодо свого резидентства, передбачено санкцію в розмірі 800 тис. грн, – пояснюють експерти.
Україна взяла на себе зобов’язання проводити широку перевірку. Тепер банки мають повідомити українців, що їм необхідно надати інформацію щодо свого податкового резидентства (щоб визначитись, із ким обмінюватись інформацією). Банк також має попередити, що цю інформацію буде надано податківцям. Окрім того:
якщо відомості про клієнта зміняться (наприклад, адреса проживання або резидентство), він зобов’язаний повідомити про це фінансового агента протягом 30 днів. Ігнорування цієї вимоги дає фінустанові право в односторонньому порядку розірвати з клієнтом ділові відносини.
Подання свідомо неправдивих даних/відомостей загрожує власникові рахунку штрафом у розмірі 100 мінімальних зарплат (800 тис. грн).
Тобто українські та європейські (і не тільки європейські) банки роздають анкети з проханням вказати податкове резидентство та податкові номери в інших країнах. Обмін інформацією відбуватиметься саме з тими країнами, в яких є податкове резидентство.
Якщо збрехати банку, загрожує штраф у розмірі близько 800 тис. грн.
При цьому обміну інформації недостатньо для донарахування податків. Для цього треба вказати джерела доходів, операцій чи інші підтвердження порушень.
Так само діятимуть й іноземні податкові органи: якщо помітять ознаки можливих порушень, звернуться з проханням надати пояснення, документи тощо.
Інформація щодо закордонних рахунків може бути використана для непрямих методів контролю. Це стосується, зокрема, порівняння руху коштів, активів та витрат із задекларованими доходами.
Але більше проблем може виникнути саме з європейськими податковими органами.
Наприклад, якщо біженці отримували соціальну допомогу в одній з європейських країн і при тому не мала на неї право через дохід на території України, то після обміну інформацією у неї можуть виникнути проблеми. Зокрема, після перевірки можуть перерахувати виплату й зобов’язати повернути кошти. Саме цього й бояться українці за кордоном.
Джерело: OBOZ.ua
