Вотум недовіри Урсулі фон дер Ляєн: хто стоїть за спробою усунути проукраїнську президентку Єврокомісії і які наслідки це матиме для України та ЄС?

Дві політичні групи – ультраправа “Патріоти за Європу” та “Ліві” – подали окремі вотуми недовіри щодо роботи президентки Європейської комісії.

Питання розглянуть під час пленарного засідання 6-9 жовтня. Одночасне внесення двох вотумів недовіри є безпрецедентним явищем, що ознаменувало продовження атаки на фон дер Ляєн. Раніше, у липні 2025 року, Європарламент уже проводив голосування щодо вотуму недовіри до Урсули фон дер Ляєн. Він був ініційований знову ж таки ультраправими, які звинуватили її у непрозорості під час пандемії, у порушеннях щодо вакцинації, у скритих контактах з представниками компанії Pfizer. Тоді більшість відкинула цю резолюцію.

Черговий удар по Урсулі фон дер Ляєн, це удар як по ЄС, так і по Україні. Саме під керівництвом Комісії фон дер Ляєн, яка займає відкриту проукраїнську позицію, Євросоюз ухвалює політику допомоги Україні – фінансову, гуманітарну, оборонну. Постійний тиск не додає президентці Єврокомісії політичної сили, а навпаки, забирає її. Що буде з цими напрямками, якщо фон дер Ляєн втратить владу, або ж буде послаблена через численні вотуми недовіри, відкрите питання.

Будьте першими в курсі головного

Додайте «Силу Слова» до улюблених джерел у Google — і наші новини будуть вище у вашому пошуку.

Про те, хто стоїть за атакою проти проукраїнської президентки Європарламенту Урсули фон дер Ляєн та які наслідки для України та ЄС матиме її відставка – у матеріалі

Що відбувається

У липні 2025 року Європарламент проголосував щодо вотуму недовіри фон дер Ляєн. Мотивацією стали критика її стилю керівництва (надмірна централізація, непрозорість, “Pfizergate” – скандал через спілкування з Pfizer під час пандемії). Тоді вона вижила – 360 депутатів проголосували проти вотуму, 175 – за, і 18 утрималися. Але та перемога в голосуванні сприймається не як тріумф, а як знак того, що ситуація нестабільна, довіра до неї пошкоджена, а опоненти набирають силу та об’єднуються. Все це призвело до того, що атака продовжилася.

Як тільки сплив час, який дозволяє знову підняти питання вотуму недовіри, 10 вересня, відразу дві політичні групи ЄП – ультраправі “Патріоти за Європу” та “Ліві” – подали окремі подання про вотум недовіри щодо президентки Європейської комісії. “Патріоти” звинувачують фон дер Ляєн у надмірній підтримці України, відсутності прозорості та підзвітності й розкритикували торговельну угоду з США. Ліві також критикують торговельну політику Комісії, але більше наголошують на тому, що вони називають бездіяльністю виконавчої влади ЄС на тлі війни Ізраїлю в Газі. Так чи інакше, але Європарламент планує вдруге за рік буде голосувати за вотум недовіри Урсулі фон дер Ляєн.

Хто атакує та чому

Головним центром опозиції до Урсули фон дер Ляєн у нинішньому Європарламенті є нова фракція “Патріоти за Європу”. Це політичне утворення, яке виникло у 2024–2025 роках після європейських виборів і стало найбільшою крайньо правою групою в історії ЄП.

Фракцію створив прем’єр Угорщини Віктор Орбан разом із австрійською FPÖ та чеським ANO (Андрій Бабіш). До них приєдналися інші правопопулістські та євроскептичні сили: французьке Національне об’єднання Марін Ле Пен, італійська Ліга Маттео Сальвіні, Vox з Іспанії, а також кілька менших партій із Центральної Європи. За чисельністю це тепер третя за величиною фракція ЄП після Європейської народної партії (EPP) та соціал-демократів.

Усі партії групи з відкрито проросійськими та пропутінськими поглядами. Ніхто з них не підтримував Україну в боротьбі проти Росії після початку війни у ​​2022 році. Представники цих політсил також найчастіше виступають проти постачання зброї в Україну. Вони виступають і за обмеження повноважень інституцій ЄС та самого парламенту на користь національних урядів, тобто фактично працюють у напрямі дестабілізації ЄС.

“Патріоти” виступають проти ідеї сильного Брюсселя. Для них фон дер Ляєн – символ бюрократичного “супердержавного” ЄС, який забирає у національних урядів важелі впливу. Вони критикують фон дер Ляєн за підтримку спільної міграційної системи, квот і гуманітарного підходу. Також виступають проти зеленого курсу, який є одним із головних проектів фон дер Ляєн.

Багато хто в цій фракції скептичний або відверто ворожий до підтримки України. Вони відкрито блокують допомогу й закликають до “миру через переговори” (читай: заморожування війни на умовах Кремля). Ле Пен і Сальвіні традиційно мали зв’язки з Москвою і прагнуть “деескалації”, але на практиці це означає послаблення санкцій і зменшення допомоги Україні. Вони звинувачують фон дер Ляєн у тому, що санкції проти РФ шкодять ЄС більше, ніж Росії.

Їхня стратегія проста – через нескінченний політичний тиск: ті ж вотум недовіри, постійно підривати легітимність фон дер Ляєн. Через медійний тиск активно формують образ її як “корумпованої, непрозорої, відірваної від людей” (Pfizergate, лобізм).

Якщо “Патріоти Європи” посилюватимуться, то Україні буде складніше отримувати одноголосну підтримку в ключових питаннях (санкції, фінансова допомога, оборонні пакети). Вони можуть запускати наративи про “мир” на умовах Росії, просувати “реалістичний компроміс”.

Їхня риторика впливає на суспільну думку: наприклад, Ле Пен уже перетворилася з “проросійської маргіналки” на реальну претендентку на президентство у Франції. Тобто головний фронт проти фон дер Ляєн – це не просто персональний конфлікт. Це битва двох моделей Європи: “федеративної, проукраїнської, санкційної” — яку уособлює фон дер Ляєн, і “сувереністської, проросійсько-нейтральної, антиглобалістської” – яку уособлюють Орбан і його союзники.

Хто ще окрім ультраправих?

“Патріоти Європи” – головний, але не єдиний центр опозиції проти фон дер Ляєн. На сьогодні в Європарламенті проти неї складається парадоксальна “негативна коаліція”: праві популісти, крайні ліві, частина зелених. Але кожен з різних причин.

Ліві та зелений блок критикують за недостатньо амбітну “зелену трансформацію”, за підтримку великих корпорацій і близькість до лобістів, а також за військовий крен – надто сильний акцент на озброєння і співпрацю з НАТО. Соціалісти і частина лібералів критикують її “президентський стиль”, адже вона фактично приймала ключові рішення без достатнього узгодження з парламентом (наприклад, угоди про вакцини чи питання санкцій). Є закиди у недостатній прозорості.

Фактично, проти фон дер Ляєн сформувався рідкісний “союз крайнощів”: праві популісти та ліві радикали. Але рідкісний він був багато років тому. Після того ж, як Кремль розпочав активну роботу з будь-якими політичними “ультра”, праві, ліві, не важливо, аби проти ЄС та України, їхні ситуативні союзу з того чи іншого питання, почастішали. Але їхня проблема в тому, що вони хоч і критикують з різних боків, але не здатні виробити спільну альтернативу. Тому отруйна критика є, а конструктивної заміни – ні.

Урсула та Україна

Фігура Урсули фон дер Ляєн для України – справді ключова. На сьогодні вона без перебільшення є одним із головних “захисників України” в ЄС. Фон дер Ляєн відкрито, ще з лютого 2022 року, зайняла жорстку позицію проти агресії РФ. Була першою серед лідерів ЄС, хто відвідав Київ у квітні 2022 року, одразу після Бучі. Це був сильний політичний сигнал: Єврокомісія повністю на боці України. Її риторика послідовна: “Майбутнє України – у Європейському Союзі”. Вона особисто лобіювала надання Україні статусу кандидата та підтримала початок переговорів про вступ.

Фінансова підтримка – програма Ukraine Facility (2024–2027) на €50 млрд була представлена саме фон дер Ляєн і Комісією. Вона особисто “продавала”, а подекуди і “продавлювала”, її країнам-членам і переконувала скептиків (Угорщину, Словаччину, частково Нідерланди, навіть Німеччину). Єврокомісія під її керівництвом також координує фінансову допомогу, гуманітарні пакети, програми відновлення, щоб Україна не збанкрутувала у війні. Вона часто виступає посередником, щоб знімати блокування допомоги (наприклад, у суперечках із Орбаном).

Фон дер Ляєн – обличчя санкційної політики проти РФ: практично всі санкційні пакети ЄС проти Росії були підготовлені та публічно представлені Єврокомісією. Вона особисто просуває тему конфіскації російських заморожених активів для відновлення України.

Загалом, особистий авторитет фон дер Ляєн у Берліні, Парижі й Брюсселі дозволяв долати опір тих, хто схилявся до “втоми від України”. Для українського суспільства вона – символ, що ЄС нас не зрадить. На сьогодні саме фон дер Ляєн – одна з небагатьох топ-європейських політичних фігур, чиє особисте ставлення до України та українців напряму конвертується у рішення ЄС для України. Без перебільшення, її голос та підтримка – не просто важливі, а системоутворюючі.

Наслідки для України, якщо позиції фон дер Ляєн похитнуться

Якщо політична нестабільність продовжуватиметься або ж Урсула фон дер Ляєн буде відправлена у відставку, то відбудеться невідворотна зміна пріоритетів. Як наслідок, може бути відтерміновано деякі рішення або виділення коштів. Нові торговельні або фінансові домовленості можуть зазнати перегляду або бути поставленими на паузу. Без її політичного тиску бюрократія й внутрішні розколи можуть почати гальмувати рішення.

Відставка та навіть послаблення влади президентки Єврокомісії може певним чином змінити політику щодо санкцій, або їх підтримка може стати більш умовною, якщо внутрішні політичні сили ЄС будуть сконцентровані на інших питаннях.

Моральний удар: зважаючи на дуже проукраїнську позиції фон дер Ляєн, Кремль одразу використає її ослаблення чи програш як доказ, що “Європа втомилася від України”. Можливості для маніпуляцій з боку Росії. Агресор може спробувати використати внутрішнє напруження в ЄС, щоб поділити союзників або впливати на внутрішню політику через пропаганду.

Як відреагує ЄС

Президентка Комісії – ключова фігура в ЄС, яка керує напряму виконавчими функції, законодавчими пріоритетами, зовнішньою політикою. Її відставка, або навіть послаблення, спричинить серйозні наслідки в координації євроструктур. ЄС буде виглядати слабким, розколотим, особливо перед зовнішніми викликами: війна в Україні, геополітичне суперництво вже не тільки з РФ та КНР, але й США, енергетична криза. Ключові ініціативи: зовнішня політика, зелений курс, оборона, регулювання торгівлі, можуть зазнати уповільнення або блокування через період невизначеності. Так чи інакше, але політика Єврокомісії буде коригуватися. Аби укріпити свої дещо послаблені позиції фон дер Ляєн, більш за все, що доведеться чимось жертвувати у свої політиці. Наскільки кардинально та за якими напрямками, покаже голосування.

Ймовірний розвиток подій

Групи, які зазвичай підтримують фон дер Ляєн (серед них рідна для неї, найчисельніша у ЄП – Європейська народна партія), переважно відкинули вотум недовіри. Це дає їй базову більшість. Окрім того, високий поріг ухвалення вотуму (дві третини) – її “подушка безпеки” принаймні на короткий термін. До того ж, вона вже робила певні кроки, щоб заспокоїти критику: пообіцяла економічні поступки, компроміси, прозорість.

Ще один важливий плюс на користь фон дер Ляєн – відсутність альтернативи. На сьогодні немає єдиної фігури чи потужного блоку в ЄП, який би міг об’єднатися й запропонувати конкурентний варіант на посаду президента ЄК.

Загалом, шанси зберегти владу – доволі високі, принаймні в короткостроковій перспективі. Фон дер Ляєн вже пройшла випробування вотумом, і поки що ніхто не має достатньої координації чи сили, щоб її справді усунути. Проте, чергове голосування через вотум недовіри робить фон дер Ляєн “пораненою” лідеркою – навіть у разі перемоги. Авторитет знижується, зменшена свобода дій, більша необхідність шукати компроміси. Все це може спричинити, що певні напрямки Єврокомісії можуть зазнати змін. У тому числі і щодо України.

Ультраправі перетворили вотум недовіри на політичний інструмент тиску проти фон дер Ляєн

Останні вотуми недовіри проти очільників Єврокомісії були багато років назад. Це свідчить: нині ультраправі перетворили вотум недовіри на політичний інструмент тиску проти фон дер Ляєн та спосіб продемонструвати власну силу. Зрозуміло, що більшості в Європарламенті їм бракує і, будемо сподіватися, бракуватиме й надалі. Але їм важливо показати виборцям, що вони не сидять без діла. Це лише підтверджує, що ультраправі, проросійські сили поступово нарощують вплив у ЄП – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив директор центру прикладних досліджень Пента Олександр Леонов.

На думку Леонова, досить показово й те, що до них дедалі частіше приєднуються ультраліві. Це означає, що політичний сезон у Європарламенті не стихає навіть після виборів, коли, здавалося б, усе вже визначено. Так, попередній вотум провалився – і це закономірно, адже більшість у парламенті належить Європейській народній партії, яка й формувала цю Єврокомісію.

“Навіть якщо вотум коли-небуть гіпотетично пройде, катастрофи не станеться: стара Єврокомісія виконуватиме обов’язки до призначення нового складу. Але, так, це може загальмувати важливі процеси, наприклад, програму відмови від російських енергоносіїв до 2027 року, нові санкції, нові програми допомоги Україні. Важливо враховувати специфіку європарламентських процедур: рішення ухвалюються простою більшістю тих, хто натиснув кнопку. Тобто не лише “за”, а й “проти” має значення. Так чи інакше, але поки що, я не бачу великих ризиків для фон дер Ляєн, адже ЄНП залишається основною опорою Комісії. Але тривожний сигнал у тому, що до ультраправих приєднуються й ті, хто раніше дистанціювався від таких ініціатив. Якщо на початку голосували лише дві ультраправі фракції, то тепер фронт ширший. Це означає, що “спокійного життя” Єврокомісії не дадуть”, – вважає Леонов.

Експерт також виділяє кілька важливих моментів. По-перше, можливий вплив Росії. Кремль традиційно зацікавлений не стільки в тому, щоб хтось переміг, скільки в тому, щоб розхитати ситуацію й створити хаос. І от саме вотуми недовіри — ідеальний інструмент: вони забирають час і ресурси, створюють атмосферу невпевненості, і водночас активно обговорюються в медіа та серед виборців. По-друге, сам факт такої співпраці ультраправих та ультралівих демонструє певну нову динаміку, яка може виявитися не короткочасною.

“Якщо брати фактор України, то прийняті рішення діють автоматично, допомога не зупиниться. Крім того, створено коаліційні механізми фінансування поза межами бюрократії ЄС – щоб уникати блокувань з боку Угорщини чи Словаччини. Але в перспективі, при формуванні нових пакетів, проблеми можуть виникнути. Загалом, нинішні вотуми недовіри – це радше політична демонстрація сили, ніж реальна загроза Єврокомісії. Але сигнал небезпечний: популістський фронт ширшає, а хаос у Європарламенті вже сьогодні стає ресурсом і для Москви, і для Вашингтона”, – констатував Олександр Леонов.

Джерело: vnsnua.in.net

Ще більше новин для вас

УкраїнаЕкстрені відключення без графіків: десятки тисяч родин залишилися без світлаЧитаютьУкраїнаДогляд за рідними більше не врятує: правила відстрочки від призову суттєво посилюютьЧитаютьШоубізнесУ Жені Кота міцно захворіла крихітна донька: дружина хореографа зізналася про важкий етапЧитаютьНовиниПізно ввечері 18 жовтня російські балістичні ракети вдарили по Києву, є влучанняПобутІдеальний маринад для грибів: розкрито точну пропорцію солі, цукру та оцтуЕнергетикаСвітло вимикатимуть майже добу: в областях запроваджують черги обмежень