Будьте першими в курсі головного
Додайте «Силу Слова» до улюблених джерел у Google — і наші новини будуть вище у вашому пошуку.
На фронті минув один із найтяжчих тижнів у цьому році, під час якого відбулося понад 1430 боїв. Це другий рекордний за кількістю боєзіткнень тиждень. Новопавлівський напрямок, який перейменували в Олександрівський, почав стрімко наздоганяти Покровський за інтенсивністю боїв, передають Патріоти України з посиланням на “Еспресо”.
На Лиманському напрямку спостерігається певна стагнація, ймовірно, це затишшя перед бурею. А тим часом значно активізувалися Костянтинівський, Слов’янський і Вовчанський фронти. Як наслідок – ЗСУ знову повернулися до щоденної практики ліквідовувати понад тисячу росіян за добу. Згіршення погоди змусило зс РФ пересісти на бронетехніку, яку вони берегли все літо, але поки що це не дало їм результатів. Тільки Сили безпілотних систем 9 жовтня за добу знищили 8 танків і 37 бронемашин, а протягом наступної – ще 16.
Карта бойових дій за 4-11 жовтня, фото: Еспресо
Сіверськ у круговій обороні
Після того як путіністи зайняли все узбережжя Сіверського Дінця на північ від Сіверська, розпочали штурм Ямполя і Дронівки, вони перекинули свою увагу на південь від міста й атакували в районі Виїмки й Федорівки. Більшість Федорівки перейшла під контроль окупантів, які також просунулися на північ у районі Переїздного. На південь від Виїмки зс РФ пробилися на 3 км до села, а на північ від нього змогли створити чотирикілометровий коридор, через який хочуть оточити село і змусити Сили оборони покинути захисні позиції, вибудувані ще з 2023 року. Сам Сіверськ, який від початку війни залишився найбільш східним нашим укріпленням, здебільшого розташований на лівобережжі Бахмутки. І саме на ці райони зараз націлилися рашисти, підступаючи до нього із трьох сторін.
Тим часом, випереджаючи розвиток подій, Генштаб ЗСУ перейменував Сіверський напрямок у Слов’янський, розуміючи, що оборону міста потрібно готувати вже зараз.
Карта бойових дій за 4-11 жовтня, фото: Еспресо
Костянтинівка – фронт усе ближче
Наш Генштаб нарешті перейменував Торецький фронт у Костянтинівський, адже бої вже давно тривають довкола цього міста. Східний фронт від Часового Яру й до околиць Торецька є доволі взаємозалежним. Прорив окупантів на одній ділянці може спричинити ланцюгову реакцію на інших. Росіяни цього тижня пробилися від Курдюмівки до Білої Гори, а також розширили сіру зону біля Олександро-Шультиного. І як наслідок – невдовзі змогли здійснити прорив каналу Сіверський Донець – Донбас ще в одному місці та зайти в лісовий масив на південь від Ступочок. Водночас у Ступочках Сили оборони тримають від прориву трасу Бахмут – Костянтинівка, а також південний фланг оборонців Часового Яру. Саме ця ділянка фронту протягом року була чи не найбільш стабільна, але каскад подій може вплинути на всю нашу оборону в цьому районі.
З іншого флангу окупанти продовжують штурмувати в районі Русиного Яру, щоб вийти на оперативний простір, через який буде змога пробитися в напрямку на Дружківку й тим самим охопити Костянтинівку з трьох боків та перебити логістику. Втім цього тижня тут ЗСУ змогли втримати оборону непорушною.
Карта бойових дій за 4-11 жовтня, фото: Еспресо
Хто реалізує Добропільський гамбіт
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський знову особисто поїхав на Покровський фронт, адже ситуація тут вкрай напружена. Росіяни продовжують наступальні дії на Родинське й Білицьке. Південніше вони розвинули успіх і просунулися від Миролюбівки до Мирнограда. У Новоекономічному тривають щоденні штурмові дії, а Красний Лиман все більше переходить під контроль росіян. Ба більше, ті росіяни, які перебувають в оточенні, не здаються, а намагаються з нього вирватись, причому не на схід, а на захід – продовжуючи лінію наступу. Одні атакують Нове Шахове, а інші прагнуть повернути під свій контроль Кучерів Яр. Такі дії мають підстави, адже одночасно їм на підмогу ведуть штурмові дії Володимирівки, Шахового та Софіївки. Значна частина знищеної днями бронетехніки атакувала саме тут.
Разом з тим Сили оборони все ще утримують Заповідне і Маяк, відбивають наступ десантників на Володимирівку й одночасно просуваються до Новоторецького. Ми все ще можемо оточити і знищити не тільки тих окупантів, які прориваються на Добропілля, а й тих, які безоглядно атакують Родинське. Адже ці штурми тривають уже 2 місяці, а ресурси у ворога не нескінченні.
Карта бойових дій за 4-11 жовтня, фото: Еспресо
Річки як оборонний вал проти просування росіян на Запоріжжі та Дніпровщині
Уже понад 2 місяці, як російський наступ на Новопавлівському напрямку на Дніпровщину фактично захлинувся. Окупанти не дійшли до нашого укріпрайону на 7 км зі сходу та на 8 із півдня, де оборонною лінією стала річка Вовча. Хоча рашисти намагаються форсувати річку та заходити в села Дачне, Філія та Іванівка, але закріпитися тут вони так і не можуть. А з настанням дощів переходити річку буде ще складніше.
Дещо південніше росіяни не зуміли захопити Зелений Гай, Толстой і ліквідувати наш виступ у районі Комара, який вони оточили ще наприкінці липня. Намагання постійно рухатися вперед, а також брак людських ресурсів не дають змоги остаточно захопити наш плацдарм на лівобережжі Вовчої.
Саме тому з-під Покровська на Новопавлівський фронт зс РФ перекинули аж 4 мотострілецькі бригади, щоб врешті посунути тут фронт і витіснити ЗСУ із лівобережжя Вовчої.
Тим часом у кінці вересня й на початку жовтня Сили оборони здійснили першу потужну контратаку на Дніпровщині та зачистили села Соснівка, Хороше та Новоселівку, а також звільнили від окупантів Січневе. Однак пізніше ворог здійснив контрвипад, знову захопив частину Січневого й закріпився у балці що пролягає від Січневого до Новоселівки.
Карта бойових дій за 4-11 жовтня, фото: Еспресо
Далі на південь путіністи врешті окупували Маліївку, Вороне і Тернове, а також під прикриттям туману зайшли в Олексіївку, але закріпитися там не можуть. Окрім того, ЗСУ змогли зупинити окупантів у Вербовому та тримати там оборону. Основний план ворога полягає в тому, щоб продовжити рух на захід у межиріччі Вовчої та Янчура й перерізати дуже важливу для нашої логістики трасу Покровське – Гуляйполе.
Якщо подивитися на фронт південніше, де Дніпропетровська область переходить у Запорізьку, то помітно, що на більшості ділянок ворог зупинився на лівому березі річки Янчур і намагається її форсувати. Зокрема така ситуація виникла в Полтавці та в Охотничому. А от у Малинівці росіяни ще 2022 року закріпилися на правобережжі, а цього тижня змогли просунутися в селі й майже повністю його окупувати. Наразі на лівобережжі Янчура на Запоріжжі під нашим контролем залишилася тільки Новогригорівка, за яку ведуться важкі бої.
Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих і перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.
Джерело: patrioty.org.ua
Головне за день - одним листом
Щовечора надсилаємо топ-5 найчитаніших новин. Без спаму, відписка в один клік.
