Співробітників територіальних центрів комплектування (ТЦК) варто забрати з вулиць, оскільки вони не вміють спілкуватися з людьми. Натомість оповіщенням та доставкою військовозобов’язаних до ТЦК повинна займатися поліція.
Про це заявила уповноважена з захисту прав військовослужбовців Ольга Решетилова в етері Громадського радіо. Вона зауважила, що така позиція була її ключовою вимогою при вступі на посаду.
Деталі
“Нам потрібно забрати військовослужбовців ТЦК та СП з вулиць. Вони не повинні комунікувати з військовозобов’язаними. Тому що вони не навчені це робити. Свого часу ми навчали Національну поліцію, коли перетворювали її з міліції, як комунікувати з людьми. Так само потрібно було б, якби в нас був час, навчити військовослужбовців ТЦК та СП. Але в нас цього часу немає”, – пояснила Решетилова.
За її словами, чимало військових повертаються з гарячих точок маючи поранення і незрозуміло, як вони відреагують, відчувши агресію у свій бік.
Що варто змінити
Оповіщення та доставку військовозобов’язаних до ТЦК повинні здійснювати працівники поліції. Наразі в Україні не визначено порядок фіксації затримання та доправлення людини до ТЦК. За словами Ольги Решетилової, до неї надходить багато звернень про випадки, коли люди фактично зникають з вулиць. У ТЦК у них забирають телефони, і вони не мають можливості повідомити рідним про своє місцеперебування.
“Це є проблема. І ми говорили про право на дзвінок в обов’язковому порядку. Інформування родини. Але поліція має складати протоколи про затримання або доставлення до ТЦК. Оскільки доставлення – це теж певною мірою є обмеженням волі. Людина ж не добровільно туди їде. І для того, щоб нам це контролювати, потрібно, щоб поліція складала протоколи про доставлення. Повідомляла про це безоплатну правову допомогу та рідних, що людина доставлена до ТЦК й там перебуває”, – зазначила уповноважена.
Також вона звернула увагу на ставлення до чоловіків у ТЦК, за її переконаннями, воно має бути “більш людяним”.
“Я розумію, що нема часу. Я розумію, що туди часто потрапляють дуже агресивні військовозобов’язані й це часто створює напружену ситуацію. І тим не менше, треба про це думати”, – пояснила військова омбудсманка.
Натомість вона пропонує залучати до роботи у військкоматах цивільних фахівців – наприклад, юристів або волонтерів, які могли б допомагати розв’язувати питання, що залишаються у цивільному житті військовозобов’язаного після його мобілізації.
Водночас вона наголосила, що випадки, коли чоловіків забирають до ТЦК, часто пов’язані з тим, що вони вчасно не оновили свої військово-облікові дані, чим порушили закон. Військова омбудсменка нагадала: оновлення даних та проходження ВЛК до мобілізації є обов’язком кожного військовозобов’язаного.
“Зробіть це. Бо рано чи пізно все одно ви прийдете до ТЦК. Все одно це треба буде зробити. Потім вони розказують, що неякісно пройшли ВЛК. Але ВЛК – це не глибинна діагностика. Якщо у вас є якісь проблеми зі здоров’ям, ви маєте до моменту мобілізації пройти всі ці діагностичні процедури й повідомити ТЦК, що у вас є проблеми зі здоров’ям”, – резюмувала Решетилова.
