Аналітики сумніваються, що ініційовані Вашингтоном мирні переговори здатні привести до закінчення війни в найближчій перспективі. Єдиною реалістичною стратегією для Києва в нинішніх умовах експерти називають економію сил на фронті, нарощування резервів, виснажливі удари по Росії та очікування більш сприятливого моменту для укладення миру. Про це пише британська The Guardian .
Видання підкреслює, що, незважаючи на відсутність приводів для оптимізму в 2026 році, Україна «далеко не переможена». Нещодавно ЄС погодив для Києва позику на 90 мільярдів євро — цих коштів, за оцінками експертів, вистачить, щоб утримувати оборону з нинішньою інтенсивністю щонайменше до кінця 2027 року. Це не дасть перелому на фронті, але дозволить Україні продовжувати опір.
Журналісти відзначають, що Росія, ймовірно, збереже ініціативу і буде просуватися вперед, однак вкрай повільно і з колосальними втратами. Щоб захопити решту Донбасу, яку Дональд Трамп, за словами авторів, пропонує віддати Росії «просто так», агресору знадобиться рік або більше. Ціна — не менше 400 тисяч убитих і поранених.
Економіст Яніс Клюге вказує, що РФ щомісяця набирає близько 30 тисяч новобранців. Цього вистачає для компенсації поточних втрат, але недостатньо для рішучого перелому. Реальний рівень мобілізації в Україні, за даними The Guardian, істотно нижчий за публічно озвучені цифри і, ймовірно, не перевищує 9 тисяч осіб на місяць. При цьому втрати Сил оборони, за оцінками експертів, навряд чи перевищують 10 тисяч убитих і поранених на місяць, причому поранених значно більше.
Ключовою проблемою ЗСУ автори публікації називають виснаження піхоти. Через брак особового складу росіяни все частіше «просочуються» між українськими позиціями. Це формує стратегічну вразливість. «Після Курської битви Україна, схоже, не має можливості завдати несподіванок на суші», — пише видання.
Богдан Кротевич, колишній начальник штабу бригади «Азов», вважає, що Україні необхідно мінімум на півроку перейти до режиму динамічної оборони. На його думку, пріоритетом має стати створення резервів, а не утримання територій за будь-яку ціну.
Окремо The Guardian виділяє економічний фронт. Росія досягла певних успіхів у руйнуванні української енергетики, але це не підірвало готовність суспільства і армії продовжувати боротьбу. Водночас українські удари по території РФ стають все масштабнішими. Вони вже призвели до падіння нафтових доходів Росії на 34% у листопаді і торкнулися так званого «тіньового флоту» танкерів.
Одна з небагатьох надій Києва, на думку авторів, полягає в тому, що Росія може «зламатися» протягом найближчих двох років, хоча ознак внутрішнього опору після провалу заколоту Пригожина практично не видно.
Ще один можливий фактор — політика США. У The Guardian припускають, що Дональд Трамп може змінити свою лінію щодо Москви, якщо республіканці програють проміжні вибори до Конгресу.
«Найреалістичніша перспектива для України — стримувати Росію, в гіршому випадку на рівні нинішнього майже повного застою, сподіваючись, що врешті-решт щось зміниться», — резюмує видання.
