📌 Коротко про головне:
- В Україні налічується близько 30 тисяч аварійних «хрущовок», що потребують заміни.
- Примусового виселення не буде: влада шукає компроміс щодо кількості голосів мешканців.
- Законопроєкт №6458 готується до другого читання та визначає умови компенсації власникам.
Відселення українців із застарілого житлового фонду стає темою номер один для обговорення в парламенті, оскільки в Україні налічується близько 30 тисяч так званих «хрущовок», значна частина яких перебуває в аварійному стані. Проблема потребує негайного вирішення, адже термін експлуатації багатьох споруд, зведених ще у 1957 році, давно вичерпано. Держава розглядає варіанти комплексної реконструкції кварталів, що передбачає знесення старих будівель та зведення на їхньому місці сучасних енергоефективних комплексів.
Чи буде примусове виселення мешканців
Голова парламентського Комітету з питань організації державної влади Олена Шуляк запевнила, що про масове примусове виселення громадян не йдеться. Влада наразі активно дискутує щодо механізму ухвалення рішення про демонтаж будинку. Ключовим питанням є визначення необхідної кількості голосів мешканців, які мають погодитися на такий крок.
«Ми розуміємо, що завжди будуть люди, які категорично проти будь-яких змін. Тому ми не встановлюємо 100-відсоткову планку згоди мешканців, адже це заблокує процес оновлення житлового фонду на десятиліття», — наголосила народна депутатка.
Читайте також: Розлучення у 63 роки: як жінка після 40 років шлюбу наважилася на відчайдушний крок
Механізми компенсації: житло чи гроші
Питання того, де саме житимуть люди після знесення їхніх домівок, залишається найбільш дискусійним. Законодавці працюють над формулою компенсації, яка має бути справедливою та прозорою. Розглядаються два основні варіанти: надання нових квадратних метрів у тому ж районі або виплата грошової суми, еквівалентної ринковій вартості житла.
«Людина має чітко розуміти: чи зможе вона за отримані кошти придбати рівноцінне житло, чи це будуть лише символічні виплати. Ми прагнемо уникнути ситуацій, коли власник залишається на вулиці», — пояснює Шуляк. Держава прагне створити такі умови, за яких мешканці будуть зацікавлені в переїзді до нових, безпечних квартир.
Коли закон запрацює на повну
Наразі доля мешканців старих будинків залежить від успіху законопроєкту №6458. Документ уже пройшов перше читання, проте потребує суттєвого доопрацювання перед фінальним голосуванням. Парламентарі наголошують, що перед ухваленням рішення потрібно врахувати інтереси всіх сторін: мешканців, забудовників та місцевих громад.
На даному етапі робоча група активно працює над правками, щоб закон не лише дозволяв знесення, а й гарантував захист майнових прав українців. Очікується, що після доопрацювання документ буде винесено на розгляд Верховної Ради, а згодом — передано на підпис президенту, що стане відправною точкою для масштабного оновлення міської інфраструктури.
