В Україні на виконання рекомендацій ЄС у першому читанні вже схвалили законопроєкт №14005. Він значно спрощує процедуру стягнення боргів та фактично дозволяє автоматично арештовувати майно. Такі норми значно пришвидшать процеси й мають змусити боржників платити. Про те, до чого призведуть нові правила і які борги в українців, читайте в матеріалі OBOZ.UA, передають Патріоти України.
Що змінить новий закон
Поки що це лише законопроєкт (ухвалений у першому читанні). Щоб документ став законом, треба пройти друге читання, потім його має підписати президент. Законопроєкт вже наробив багато галасу. Річ у тому, що разом з автоматизацією фактично спрощується процес арешту майна боржника.
Наприклад, якщо боржник вирішить перереєструвати авто, то в Сервісному центрі МВС йому відмовлять, а про спробу провести перереєстрацію повідомлять виконавчу службу. Крім того, фактично йдеться про автоматичне накладення арешту на нерухомість боржника: продати його до погашення боргу не вийде.
“Заяву про державну реєстрацію права власності чи спеціального майнового права подано на підставі правочину, що передбачає відчуження відповідного майна, спеціального майнового права особою, відомості про яку внесені до Єдиного реєстру боржників” – таким пунктом пропонують доповнити перелік причин для відмови у державній реєстрації.
Однак при тому правила продажу квартири чи будинку в рахунок погашення боргу не змінюються. “Стаття 48 чинного закону про виконавче провадження, який був ухвалений у 2016 році, передбачає, що єдине житло і зараз може бути стягнуте з боржника, якщо сума боргу перевищує 20 мінімальних заробітних плат. Проте це зробити неможливо без виконавчого провадження, без рішення суду. Законопроєкт №14005 жодним чином цих положень не змінює. Що стосується майна рухомого, то тут не передбачається ніяких додаткових обтяжень”, – заявив голова парламентського Комітету з питань правової політики Денис Маслов.
Ключова новація законопроєкту – введення автоматичних дій у процесі виконавчого провадження. Зокрема:
- автоматичне зняття арешту з рахунків після надходження до державної виконавчої служби або приватного виконавця сплаченого боргу;
- автоматична взаємодія Єдиного реєстру боржників (як складової частини автоматизованої системи виконавчого провадження) з іншими реєстрами задля недопущення відчуження боржником майна;
- автоматичне оновлення даних у Єдиному реєстрі боржників;
- обов’язкове підключення всіх банків до інформаційної взаємодії з виконавцями через АСВП.
За що українці не платять борги вчасно
Насправді судові накази працюють не лише проти українців. Дійсно, абсолютна більшість проваджень – щодо стягнення боргів за кредитами та комуналкою. Однак при тому ефективна процедура стягнення боргів дозволяє вчасно стягувати аліменти, добиватись виплати зарплати тощо.
Наприклад, 28 листопада Заводський районний суд Кам’янського видав судовий наказ, яким зобов’язав державне підприємство “Селидіввугілля” доплатити працівнику 299,1 тис. грн. Ефективна система виконання судових рішень – можливість захистити свої права.
Зараз у реєстрі судових рішень – понад 3,2 млн судових наказів. Це документи, які стосуються стягнення всіх боргів. При тому у 829,2 тис. рішень згадуються житлово-комунальні послуги.
OBOZ.UA проаналізував останні 500 наказів із тих, у яких йдеться про комунальні борги.
Згідно з розрахунками Оpendatabot, всього є 794,6 тис. активних боргів за комунальні послуги. Попри активний статус, більшість цих проваджень фактично зайшли у глухий кут: 60% справ, тобто понад 476 тисяч, уже завершені без реального стягнення. Борги так і залишилися у реєстрі, але виконавці просто не змогли їх стягнути.
Найбільша сума, яку вдалось знайти OBOZ.UA в реєстрі, – на 354 тис. грн (борг за електроенергію в Дніпрі). Хоча значна частина боргів – на суму від 10 тис. грн. Нещодавно, 1 грудня 2025-го, Холодногірський районний суд Харкова за позовом “Харківських теплових мереж” видав наказ, яким зобов’язав боржників сплатити 70,6 тис. грн боргу за опалення та гарячу воду, який накопичувався ще з кінця 2021-го.
“Стягнути …заборгованість у розмірі 70 612,69 грн, з яких: 32 515,60 грн за послугу з постачання теплової енергії (з урахуванням гарячої води до 01.01.2022) за період з 01.12.2021 по 31.10.2025; 1163,04 грн за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 31.10.2025; 33 233,41 грн за послугу з постачання гарячої води за період 01.01.2022 по 31.10.2025”, – йдеться у судовому наказі.
Згідно з даними Мін’юсту, станом на 1 листопада загальний залишок виконавчих документів становив майже 2,9 млн, серед них:
- 427 711 документів щодо стягнення адміністративних штрафів у сфері безпеки дорожнього руху;
- 155 720 – про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
- 738 722 – за іншими видами стягнення до бюджету;
- 512 800 – про стягнення аліментних платежів;
- 33 170 – щодо заборгованості з заробітної плати та інших виплат, пов’язаних із трудовими правовідносинами;
- 252 081 – про стягнення заборгованості за комунальні послуги;
- 225 038 – щодо виконання рішень зобов’язального характеру про нарахування та виплату пенсійних і соціальних виплат;
- 545 511 – документи інших категорій.
В Україні має працювати ефективна процедура стягнення боргів. Однак так само мають бути захищені й ті українці, які з певної причини не змогли вчасно їх виплатити. Крім того, важливо у процесі автоматизації не дійти до ситуації, коли розгляд справи в суді перетвориться на формальність. Адже деякі борги, особливо коли йдеться про кредити, часто можуть виявитись спірними.
Що ви думаєте про цю новину?
Напишіть свою думку в коментарях під постом у Facebook і слідкуйте за сторінкою, щоб не пропустити наступні новини.
Обговорити цю новину у Facebook Ваш коментар допоможе іншим читачам побачити цю новину
