Очільник Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив про створення спеціального проєкту закону, покликаного суттєво змінити термінологічну базу вітчизняного законодавства. Із офіційних текстів нормативних актів мають намір повністю прибрати русизми й англіцизми, замінивши їх нормативною українською лексикою.
Про це керівник парламенту заявив 25 вересня у Житомирі під час зустрічі, присвяченої презентації напрацьованих положень оновленого Цивільного кодексу України.
Оновлення термінології та залучення науковців
Як зауважив голова Верховної Ради, заплановано окремий нормативний акт, який забезпечить комплексне оновлення термінів в українських правових документах. Перш ніж подати відповідну законодавчу ініціативу, автори очікують на експертні оцінки фахівців Національної академії наук України та Національної академії правових наук.
Підготовлений документ покликаний визначити як процес заміщення конкретних слів і понять, так і чіткі правила їхнього подальшого правильного вживання.
«Ми повинні перестати писати українські закони або русизмами, або англіцизмами. Це повинна бути чиста українська мова, яка сприймається усіма. Саме тому ми працюємо з багатьма фахівцями в цих питаннях», – підкреслив Стефанчук.
Мовні вимоги до посадовців та новий Цивільний кодекс
Особливий акцент на мовних новаціях роблять також у процесі розробки майбутнього Цивільного кодексу. Раніше Стефанчук зазначав, що під час його створення фахівці суттєво осучаснювали юридичну термінологію та постійно радилися з науковцями-мовознавцями.
Паралельно у Верховній Раді розробляють корективи до мовного законодавства, які здатні розширити коло держслужбовців та посадових осіб, для яких є обов’язковим володіння державною мовою. Нові норми передбачають обов’язкове спілкування українською мовою для посадовців і працівників освітніх закладів під час виконання своїх прямих обов’язків.
Зокрема, державною мовою зобов’язані послуговуватися співробітники дитячих закладів освіти та оздоровлення, а також члени виборчих комісій. Вільне володіння українською планують визначити обов’язковою вимогою для народних депутатів, очільників державних наукових установ та культурних закладів, приватних виконавців, арбітражних керуючих та аудиторів.
Окремий блок нововведень торкнеться органів місцевого самоврядування та дипломатичних установ за кордоном. Місцеві ради муситимуть забезпечувати умови для належного розвитку й активного поширення державної мови.
Також законодавча ініціатива запроваджує посилення державного нагляду та механізмів опрацювання скарг щодо порушень мовних вимог. Окрім цього, пропонується затвердити чіткі правила щодо текстової та візуальної інформації, щоб розмір шрифту іншомовних написів не перевищував шрифт державною мовою.
А що ви думаєте про це? Пишіть свою думку в коментарях та поділіться статтею з друзями!
Як розвивалася подія
Попередні наші публікації про цю історію — від найдавнішої.
- 13 СерпняЗа експосолку Ольгу Стефанішину внесли 6 мільйонів гривень застави
- 21 СерпняЩойно! Важлива заява від спікера Верховної Ради Стефанчука: «Особливих умов не буде…»
- 9 ВересняВідставка Єрмака та «Вероніка феншуй»: Стефанішина розповіла, як на це реагують у США
- 12 ВересняУ МЗС розкрили, чому Стефанчук отримав найвищий дипломатичний ранг
Головне за день - одним листом
Щовечора надсилаємо топ-5 найчитаніших новин. Без спаму, відписка в один клік.
ПолітикаКулеба попередив про плани Росії на прийдешню зиму: ворог кардинально змінив пріоритети ударів
Політика“Не грайтеся з людьми”: Зеленський різко відповів на закиди щодо затягування війни
ПолітикаУ Єврокомісії підтримали ініціативу України щодо енергетичного перемир’я та оголосили про передачу зброї для ППО
ЧитаютьВійнаРосійські реактивні дрони атакували Івано-Франківськ: мер повідомив деталі
ВійнаРосійська армія атакувала Київ та регіони України сотнею безпілотників і гіперзвуковими ракетами
СуспільствоКуди покласти гаманець увечері 11 жовтня, щоб гроші липли до рук: давній звичай на Пилипа