📌 Коротко про головне:
- В Україні готують масштабну реформу управління житловим фондом та реновацію старих будинків.
- Знесення хрущовок не буде масовим, розглядається варіант їхньої повної модернізації.
- Для початку робіт планують встановити поріг згоди мешканців на рівні 75-80%.
Українців можуть переселити зі старих будинків, оскільки в державі готують масштабну реформу житлового фонду. Влада планує кардинально змінити підхід до експлуатації застарілих будівель, зокрема хрущовок, які вже давно вичерпали свій ресурс. Чи варто мешканцям готуватися до примусового виселення та як виглядатиме процес оновлення міст — розбираємося у деталях.
У парламенті активно працюють над законопроєктом про управління житловим фондом. Як повідомила голова профільного комітету Олена Шуляк, документ уже готується до реєстрації. Основна мета — не просто знести старі споруди, а створити прозору систему, де кожен громадянин зможе знайти оптимальний варіант житла через електронний кабінет.
Читайте також: ПДВ для ФОП та податок на посилки: ЄС висунув нові жорсткі вимоги для отримання кредиту
Чи справді почнеться масове знесення
Багатьох власників квартир у старих будинках лякає перспектива залишитися на вулиці. Проте влада запевняє: знесення — це лише один із можливих сценаріїв. Іншим варіантом є комплексна реновація, яка передбачає модернізацію будівель з урахуванням сучасних норм енергоефективності та безпеки.
«Усі хрущівки та застарілі квартали можуть бути знесені, але акцент саме на слові “можуть”. Альтернатива — це глибока модернізація, яка дозволить продовжити життя будинку без його повного демонтажу», — пояснює Шуляк. Ключовим питанням залишається механізм компенсації, який наразі детально опрацьовується фахівцями.
Механізм згоди: чи зможуть виселити без вашого «так»
Однією з найгостріших тем є питання згоди мешканців. Законодавці розуміють, що отримати 100% підписів власників квартир майже неможливо. Тому розглядається варіант встановлення порогу згоди на рівні 75-80% мешканців будинку. Це дозволить уникнути блокування важливих інфраструктурних проєктів окремими власниками.
Читайте також: Заборона на виїзд для пенсіонерів: хто з українців опинився у «пастці» та чому вік не рятує
Хто оплатить оновлення житла
Фінансування таких масштабних проєктів — це виклик для бюджету. Очікується, що основне навантаження ляже на міжнародних донорів, а також кошти місцевих та регіональних бюджетів. Держава планує створити модель, яка буде вигідною для всіх сторін: мешканців, забудовників та міської влади.
Наразі Мін’юст також нагадує про важливі аспекти володіння нерухомістю, зокрема щодо захисту майна боржників. Важливо розуміти, що будь-які зміни в житловій політиці будуть супроводжуватися законодавчим захистом прав громадян, аби процес оновлення житлового фонду не перетворився на соціальний конфлікт.
