В Національному музеї історії України відкрилась виставка «Скарби України. Символи державності», на якій вперше показано скарб, знайдений у 2020 році біля селища Городниця на Житомирщині місцевим жителем Сергієм Комаром — 35 монет і два їх фрагменти, які датуються кінцем Х — початком ХІ століть (тобто періодом правління великого князя київського Володимира, який хрестив Русь). Також на виставці (присвячена Дню незалежності України.-ред.) представлено інші монети часів княжої Руси з колекції музею, зокрема дуже рідкий златник. Центральне місце в експозиції монет займає золотник князя Володимира, золота в княжій Руси було вкрай мало. Не дивно, що пальців рук вистачить, аби порахувати всі відомі наразі науковцям златники, зазначають Патріоти України.
«Городницький скарб — це, без перебільшення, сенсація»
На відкриття виставки був присутній Сергій Комар, який у 2020 році знайшов Городницький скарб. Зараз Сергій військовий (на фото у заголовку — Авт.).
– Я набирав у лісі пісок, щоб замісити його з цементом (для домашніх робіт), і на певній глибині наштовхнувся на ґрунт, який був темнішим, ніж той, що довкола нього, — розповів «ФАКТАМ» Сергій Комар про обставини, за яких він знайшов старовинні монети. — Темний колір піску надали старовинні срібні монети. Вони тоді мали непрезентабельний вигляд — чорні, брудні. Я через знайомих вийшов на історика Олександра Алфьорова і він приїхав до мене.
Монети з Городницького скарбу. Фото Національного музею історії України
Археологічні дослідження нам місці знахідки провели науковці на чолі з кандидатом історичних наук Андрієм Петраускасом. Зараз він також у лавах Сил оборони України, але знайшов можливість приїхати на відкриття виставки.
– Назва селища Городниця дало підставу науковцям припустити, що в часи княжої Руси там знаходилося городище, — розповів «ФАКТАМ» Андрій Петраускас. — Декілька поколінь археологів намагалися його знайти. Долучався до цього і я. І от випадкова знахідка Сергієм Комаром монет підказала, де саме шукати городище. І ми його знайшли. Але цього недостатньо — слід ретельно дослідити його залишки. До речі, існує версія, що воно було столицею князівства. А щодо монет тут варто сказати таке: за багато десятиліть досліджень по всій території України науковці Інституту археології НАНУ знайшли лише один предмет, який ідентифіковано як срібник княжої доби. Цей факт наочно ілюструє, наскільки вагомою являється знахідка скарбу срібників біля селища Городниця. Це справжня наукова сенсація.
Кураторка виставки «Скарби України. Символи державності» кандидатка історичних наук завідувачка відділом Зінаїда Зразюк відповіла на питання видання «ФАКТИ».
— Реставрація срібників, що їх знайдено в 2020 році біля Городниці, було складним завданням? — питаю Зінаїду Олексіївну.
– Так, дуже складна робота, тому що це старовинне срібло. Воно за багато століть може розшаровуватися. Ці монети були вкриті дуже товстим шаром окислів. Треба було їх зняти таким чином, щоб не пошкодити зображення. Завдяки тому, що у нас працюють першокласні реставратори, вдалося успішно впоратися з цим завданням, зберегти цілісність монет. Але вони дуже крихкі. Тож працювати з ними слід максимально обережно.
«Цілком можливо, князь Володимир наказав відкарбувати монети з золота на честь хрещення Руси»
— Ці срібники після дуже тривалого перебування в ґрунті і реставрації втратили частину ваги? — ставлю ще одне питання кураторці виставки.
— Ми цього не знаємо, адже невідомо, скільки вони важили 1000 років тому, коли були нові. Важливо зауважити ще таке: декілька монет скарбу було знайдено сильно деформованими. Реставраційна рада вирішувала, чи слід їх вирівняти. Після ретельного вивчення цього питання дійшли висновку, не будемо вирівнювати, бо можемо втратити ці монети. Тож лишили погнутими.
— Які у науковців припущення щодо того, як скарб опинився в тій місцевості?
— Відповідь на це питання дали археологічні дослідження, які було проведено на території, де було знайдено цей скарб. Поруч вдалося розкопати залишки городища княжих часів. Тобто на березі річки було поселення, там жили купці, певно, хтось з них з тих чи інших причин закопав срібники, але забрати їх назад йому не судилося.
— Тридцять п’ять монет і два їх фрагменти, що складають Городницький скарб — це були великі гроші в княжі часи?
— Чималі. Слід розуміти, що в обігу в ті часи була обмежена кількість срібників. Тобто їх було небагато. І це може свідчити про те, що середовище людей, в якому ходили ці монети, було досить обмеженим. Мова йде передусім про купців та людей на службі у князя.
— За яких конкретно князів карбовано монети з Городницького скарбу?
– За князя Володимира Святославича (979 — 1015 роки правління), Святополка Окаянного (1015 — 1019 роки правління) та загадковий київського князя на ім’я Петор (скоріш за все, Петор — це християнське ім’я Святополка). На частині срібників зображений апостол Петро — небесний покровитель князя Петора.
— Якщо Петор — християнське ім’я Святополка, то, певно, що це все той же Святополк Окаянний?
— Не виключено. Принаймні стилістично всі ці монети зі скарбу дуже схожі. Скоріш за все, одні ті ж самі майстри їх карбували.
— Ще спитаю про златник, який представлено на цій виставці. З якого приводу було виготовлено ці дуже рідкі монети?
– Спершу скажу, що в музеях світу зберігається 10 златників княжої Руси. Був ще один, але його втрачено.
Тепер, щодо вашого питання. За однією з версій, златники були відкарбовані з нагоди хрещення Руси. Відомо, що великий князь Володимир спершу був язичником. Коли він завоював Корсунь, що знаходився в Криму, прийняв там християнство. Після того одружився з сестрою візантійських імператорів Василя ІІ і Костянтина VIII Анною. Повернувся в Київ і провів обряд хрещення киян, почав будівництво кам’яної Десятинної церкви. До цього ж періоду відносяться й відомі нам златники. Звідси версія — Володимир наказав відкарбувати монети з злота на честь хрещення Руси.
Автор: Ігор Осипчук
